Чому ветеранський бізнес необхідно виділити в окрему політику
Це найменше, що можна зробити для людей, які з честю виконали свій обов’язок щодо захисту та збереження держави, — дати їм більше можливостей й задовольнити їхні потреби
Зараз перебудовуються ветеранські політики, враховуючи нову матрицю потреб бійців сил оборони. Дражливими залишаються безліч питань, проте потрібно розуміти, що наразі немає ресурсу покрити програми, які були напрацьовані до повномасштабного вторгнення. За прогнозами, по завершенню війни буде близько 5 мільйонів ветеранів та їхніх родин.
Знекровлена повоєнна економіка України потребуватиме шокової терапії, яка її зможе оживити. Аналіз найкращих практик застосування ветеранських політик в світі показує, як можна ефективно використати потенціал захисників і захисниць, котрі повертаються з фронту додому. Але сліпо імплементувати чужий успіх — неможливо. В ідеалі з часом в Україні будуть реалізовані ветеранські політики рівня США, де станом на сьогодні близько 19 мільйонів ветеранів, але держава справляється з наданням та забезпеченням усіх гарантованих послуг.
Одна з головних опор економіки Сполучених Штатів — ветеранський бізнес. Зараз там функціонує 2,5 млн ветеранських підприємств. Їхній загальний дохід становить $1,14 трлн, що становить 4,89% від ВВП країни. Для порівняння, у держбюджеті України 2023 року на сектор безпеки і оборони закладено 1,14 трлн гривень, що становить 18% ВВП країни. Сполученим Штатам вдалося перетворити ветеранський бізнес на потужний актив.
П’ять причин, чому ветеранський бізнес в Україні заслуговує виокремлення
Надання ветеранському бізнесу розширених можливостей — нормальна світова практика. Ми аналізували досвід США, Великобританії та найближчої у часі й просторі за ситуацією до нас — Хорватії.
Наприклад, у Хорватії зараз 500 тисяч ветеранів, тобто це кожен десятий громадянин. Станом на 23 лютого 2022 року в Україні було близько 450 тисяч ветеранів. Прогнозується, що після перемоги над російським агресором кількість ветеранів в Україні перевищить 2 мільйони. А за даними Мінекономіки 10% зможуть стати підприємцями та працевлаштувати інших ветеранів.
Після перемоги кількість ветеранів в Україні перевищить 2 мільйони
1. Прагнення. 63,6% опитаних чинних та майбутніх ветеранів хочуть мати власну справу. Ця цифра викликає обережний оптимізм. Станом
«Люди, що пройшли крізь війну, зазвичай, чудово вміють грати за правилами та розуміти їхню важливість. А бізнес — це не магія, це система з причинно-наслідковими зв’язками. Тож чому не дати бажаючим системне бачення правил гри, навчити практично їх бізнесу, а потім — найголовніше — дати доступ до ресурсів на реалізацію ідеї. І навіть після цього- це все одно лише початок шляху. Наразі для ведення власної справи ветеранам не вистачає спеціалізованої освіти, тренінгів з ведення бізнесу, не шаблонних, а з ґрунтовним підходом з економічної та фінансової грамотності», — каже Богдана Сидоренко, ветеранка, власниця і генеральна директорка швейного цеху ТОВ Ніка-Текст Плюс, що виготовляє спецодяг для Збройних сил.
Ще одним фактором, що може стримувати прагнення, — є нерозуміння ринку або обмежені можливості участі у державних закупівлях тощо. Для прикладу, в США Уряд гарантує 3% від федеральних контрактів для виконавців та субпідрядників зі сфери ветеранського бізнесу. Такі ж пропозиції отримуємо й від українських ветеранів.
«Необхідне чітке визначення ветеранського бізнесу. Також необхідна обов’язкова квота для ветеранських підприємств від держави, ОДА, ОТГ при замовленні товарів та послуг. Наприклад, 20% від суми тендерів повинні розігруватися на квазіаукціонах серед підприємств УБД», — каже ветеран-підприємець Тарас Лелюх, співзасновник спілки Деметра Агро-Груп. Це підприємство об'єднує ветеранів-аграріїв, загальний банк землі якого становить майже 3000 гектари.
2. Робочі місця. Потрібно пам’ятати, що по завершенню війни буде багато людей з інвалідністю, яким може бути складно влаштуватися на роботу. Ветерани з вищою ймовірністю найматимуть на роботу інших ветеранів, у тому числі й з пораненнями. Наймання людини з інвалідністю може передбачати більше «втрат» для роботодавця: ймовірна потреба в реабілітації для працівника, створення інклюзивного простору, довші лікарняні тощо. Це не повинно створювати додаткових перешкод для найму захисників і захисниць. Від ветеранського середовища вже зараз надходять дієві пропозиції щодо того, як можна розвернути розвиток ситуації за win-win стратегією.
«Запровадити компенсацію податків на прибуток, ЄСВ за прийняття на роботу або створення робочих місць для УБД та інвалідів війни. Для працевлаштування поранених бійців необхідно змінити норми закону про працю, щоб ввели коефіцієнти для працевлаштування осіб з інвалідністю та УБД. Наприклад, за наймання людини з інвалідністю, яка не є УБД, коефіцієнт був би 0,25, за УБД — коефіцієнт 1. За бійця з інвалідністю 3 групи коефіцієнт — 1,5, за 2 групу — 2. Зараз працевлаштовують людей з інвалідністю, щоб не платити штрафи. Це мотивуватиме працевлаштовувати інвалідів війни. Але без прирівняних категорій. Виключно учасники АТО/ООС, УБД та інваліди війни — захисники й захисниці України», — каже Тарас Лелюх, ветеран-підприємець.
3. Інвестиції. Уряд працює над тим, аби залучити якомога більше грошей та партнерів для післявоєнного відновлення. Проте ветеранський бізнес вже зараз генерує пропозиції, які можуть бути привабливими як для внутрішніх, так й іноземних інвесторів та ґрантодавців.
«Цікавлять інвестиції в будівництво та отримання дозвільної документації. Більшість організацій готові вкладати кошти в купівлю обладнання. Але якщо займатися переробкою продуктів чи будівництвом — є витрати на дорогі ліцензії й дозволи. Також було б добре отримувати інвестиції для маркетингу та просування продукції. Мій бренд (з переробки часнику) — про економію ресурсів. Нещодавно підрахував, що якби Міноборони перейшли на закупівлю пастоподібного часнику, замість свіжого, то щороку держбюджет економив би близько 360 мільйонів гривень», — каже Володимир Скосогоренко, ветеран, котрий заснував бренд Часничок з переробки часнику.
4. Експорт — зараз цілком і повністю залежить від наших менеджерів у пікселі. Саме вони роблять усе можливе, аби розблокувати від російських військ шляхи постачання товарів через Чорне море. Логічно, що держава має допомогти ветеранам-підприємцям скористатися можливістю законодавчо, освітньо, фінансово, логістично, якщо вони прагнуть експортувати товари власного виробництва за кордон.
Експорт також може бути панацеєю для розвантаження знекровленого ринку споживачів України, коли велика кількість компаній конкурує, проте отримати прибутки не вдається нікому. Ветеранському бізнесу можна надати спеціальні квоти й дозволи, які спростять торгівлю за кордоном.
«Можна надавати 20% квот при експорті продукції ветеранським бізнесам», — пропонує ветеран Тарас Лелюх.
До прикладу, в США є VetsGoGlobal, яка спрямована на освіту та інформування ветеранських компаній щодо експорту та можливостей ведення міжнародного бізнесу. Мережа цієї агенції діє по всій території США, а також у посольствах і консульствах в понад 70 країнах. Для України схожий шлях може надати перевагу.
«Наше підприємство працює з державними тендерами. Участь у держзакупівлях була важливою частиною бізнес-моделі, і ми вже досягли успіху в цій галузію, про що свідчать нагороди Суперучасник Prozzorro у 2021 та Відзнакою МО України За сприяння Збройним силам України у 2022 роках. Що стосується експорту, то ми завжди відкриті для вивчення нових можливостей. Ми розпочинали розвивати напрямок експорту взимку 2022, та через війну ми зосередили всю свою увагу на підтримку армії, адже потреби дуже виросли. Ми ознайомилися та слідкуємо за чинним законодавством, що стосується експорту, і знаємо про пов’язані з цим виклики, такі як дотримання правил імпорту в різних країнах і налагодження міжнародної логістики. На даному етапі ми зосереджені на забезпеченні української армії усім необхідним, сподіваюсь, у найближчому майбутньому, ми повернемось до розбудови напрямку експорту знову. На жаль Україна поки обмежена як учасник тендерів в Європі. Поки не знаємо, як відправляти свій товар на експорт й чи буде на нього попит. Потрібно шукати замовників. І тільки під конкретного замовника відправляти. На разі з цим є проблеми», — каже Богдана Сидоренко, директорка швейного підприємства ТОВ Ніка-Текст Плюс.
5. Конкурентне середовище — об'єднує ветеранів. Ветерани допомагають ветеранам досягти успіху. Як це не парадоксально, проте в об'єднанні ветеранів серед бізнесів існує стійка взаємна підтримка, а не гостра конкуренція. Досвід попередніх років показав, що ветеранський бізнес вміє об'єднуватись в хаби та кооперативи, що значно полегшує ведення бізнесу.
«Було б добре розвивати бренд Створено захисниками. Ветерани можуть наносити такий логотип на свою продукцію й ті, хто планує підтримати ветеранів — зможуть вирізняти цю продукцію серед іншої. Але наразі цей бренд ще недостатньо впізнаваний, йому не вистачає медійності. Потрібно пояснити споживачам, що це своєрідний знак якості й хто саме може його використовувати», — зауважує Володимир Скосогоренко, засновник бренду Часничок.
Що у фокусі зараз
Для початку важливо дати законодавче визначення, що саме вважається ветеранським бізнесом, і вже під нього розбудовувати інші пропозиції та законопроєкти.
Розбудова мережі зацікавлених «спільників». Зараз максимально прикута увага до всього, що робить Україна. Якщо ми за рік змогли показати, що наша армія — одна з найпотужніших у світі, було б добре, аби вдалося повторити це і з ветеранськими ініціативами: технологічно, якісно, впевнено. Працюємо над тим, аби вау-ефект від українських ветеранів перетворити на можливості для них зараз і в майбутньому. Організовується навчання, стажування для ветеранів, а також допомога у розвитку ділових контактів, включення українців в міжнародні ветеранські ком’юніті. Поки це точкові проєкти, які є прототипами майбутніх постійних програм.
Втілюючи політики у сфері бізнесу, ми тримаємо у фокусі те, що власна справа для ветерана — це про можливість, опцію, але не про примус, обов’язковий до виконання. Ветерани не мають йти в тил, щоб навести лад. Вони мають жити свої життя, відновлюватися, й самореалізовуватися так, як їм того хочеться. Мінветеранів — інструмент, відкритий для використання своїми бенефіціарами.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV