Стратегічне значення «Курського рейду»

Українські війська, що обороняються на сході України, здійснили зухвалий рейд у Курську область Росії, захопивши в полон ворожих солдатів і знищивши техніку, чим викликали здивування і дискомфорт Кремля. Яке стратегічне значення це може мати?

Деякі рейди не мають жодного впливу на перебіг війни. Влітку 1864 року, коли війська Союзу брали в облогу Річмонд і Пітерсберг, генерал Конфедерації Джубал Ерлі здійснив великий і вражаючий рейд на північ Меріленда, а потім на південний схід в округ Колумбія. Війська Ерлі зупинилися всього за п’ять миль від Капітолію США. І хоча це було ефектно, не мало жодного значення: Рейд відвернув увагу командування Союзу на кілька днів, але не вплинув на результат війни.

Інші рейди справді мають стратегічне значення. У 1776 році війська Джорджа Вашингтона були відкинуті від Нью-Йорка і витіснені з Нью-Джерсі. Моральний дух був низький, а політична підтримка боротьби американців за незалежність слабшала. У грудні того року Вашингтон здійснив ризикований маневр, очоливши великий рейд через річку Делавер, застав зненацька ворожі сили і повернувся в Пенсільванію із захопленими полоненими і припасами. Рейд пожвавив моральний дух і підтримку війни, продемонстрував тактичну хитрість, сміливість і наполегливість Континентальної армії в боротьбі з переважаючим противником і став провісником остаточної перемоги.

Поки ще зарано говорити з упевненістю, але принаймні є підстави вважати, що рейд у Курську область більше нагадує переправу Вашингтона через Делавер, ніж рейд Ерлі до Вашингтона, а конкретно — тим, що він має стратегічне значення. У війні, в якій прозорість поля бою нібито є універсальною, українці домоглися несподіванки, продемонструвавши провал розвідки і слабкість Росії на її кордоні.

Все-таки рейди — це одне, а повномасштабний наступ — зовсім інше

Таким чином, напад перекреслив кремлівський наратив про неминучу перемогу Росії — наратив, який кремлівська пропаганда використовує в Європі та США для просування своїх аргументів щодо марності українського опору і марності підтримки України. Рейд і викликана ним суспільна тривога в Росії можуть змусити Кремль перекинути сили, відтягнувши їх з нинішнього наступу на Донбасі на захист власної території. Безумовно, рейд піднімає моральний дух українців.

З політичного погляду, цей рейд підриває нинішню вимогу Росії про те, щоб як попередню умову для переговорів Україна вивела війська з усієї території чотирьох українських областей, які Росія частково окупувала, на які вона претендує, але при цьому не контролює повністю. Росіяни фактично вимагали капітуляції України як умови для початку мирних переговорів. Ще до рейду вимога до України піти з її території, яку Росія намагалася, але не змогла завоювати, здавалася зарозумілою і надмірною. Тепер же ця вимога виглядає марною перед обличчям спроможності України не лише обмежувати російські атаки незначними успіхами, а й проводити власні успішні раптові атаки, захищаючи свої землі та захоплюючи російські.

Передчасно виносити остаточні судження про рейд, який ще не завершено. Хоча деякі військові аналітики припустили, що його метою є захоплення й утримання російської території як козиря на можливих переговорах, це здається натяжкою: все-таки рейди — це одне, а повномасштабний наступ — зовсім інше. Хай там як, Вашингтон переправився через Делавер, щоб атакувати знахабнілих гессенських найманців. Потім він відступив через Делавер, щоб уникнути повномасштабного нападу британців. Але врешті-решт Вашингтон, спираючись на допомогу Франції, виграв війну. Нинішній рейд України не означає, що вона виграє свою війну за національне виживання. Але він свідчить про те, що Україна може перемогти, якщо отримає вчасно необхідну допомогу від своїх друзів.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.

Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV