Читайте NV у Google
А що подібного до фінського досвіду встигли за цей немаленький строк зробити у Києві й інших містах?
Бомбосховища і бункери у Фінляндії є майже для всіх громадян: навчена гірким досвідом і небезпечним сусідством північна країна ніколи не переставала будувати підземні споруди.
Нині у країні 50 500 підземних укриттів — великих і маленьких, у столиці та найменших населених пунктах. Одночасно в бомбосховищах можуть сховатися 4,8 млн осіб (з 5,5 млн жителів). Практично всі сховища можуть витримати навіть ядерний удар.
Будівництво укриттів — справа, за якою стежить держава: у кожній будівлі площею понад 1200 квадратних метрів закон вимагає захисного приміщення, незалежно від того, житловий це район чи робоче місце. Столиця Гельсінкі має навіть значно більше захисних місць, ніж мешканців.
Практично всі сховища можуть витримати навіть ядерний удар
Звісно, утримання, приміром, гельсінкського бункера, побудованого у 2003−2006 роках, розрахованого на 6000 місць, дороге. Але воно також приносить стабільний дохід: у мирний час притулок використовується як тренажерний зал, дитячий ігровий майданчик, хокейний і гандбольний майданчик, парковка підземного типу.
Тут детально продумана вентиляція. Є також план на випадок увімкнення або вимкнення аварійного мобільного зв’язку.
Є навіть свого роду розклад нормального життя в особливих умовах: вісім годин роботи, вісім годин сну, вісім годин дозвілля. Тут зможуть працювати школи та лікарні.
Щодо харчування, то про це мешканці мають подбати самі — складів із консервами тут немає. Кожен зобов’язаний самостійно мати запас їжі та води на 72 години, а також ліхтарик, батарейки, туристичний килимок, власний спальний мішок. «Це не готель», — кажуть фіни. У списку, який отримує кожна фінська сім'я для екстреного випадку, також зазначені ліки, засоби гігієни, йодні пігулки та, за можливості, розваги на кшталт книжок, ігор, паперу та ручок. Куріння та алкоголь у бункері заборонені. Національна постанова про притулки прямо передбачає доступ до захисних приміщень і для туристів.
«Ми знаємо наших сусідів, — кажуть у Фінляндії. — На жаль».
Ми теж вже більш ніж 12 років у війні і давно вже не маємо ніяких ілюзій до z-людожерів. І що подібного до фінського досвіду встигли за цей немаленький строк зробити у Києві й інших містах, що регулярно потерпають від ворожої балістики та шахедів? Може хоч проєктування почалось і є якісь реальні терміни будівництва бомбосховищ? Здається —питання риторичне…
Текст опубліковано з дозволу автора