Українці дуже змінилися під час великої війни
Наші принципи співіснування змінилися у кращий бік
Одразу скажу, я не соціолог. У мене 4 вищі освіти, але немає ні соціологічної, ні політологічної. Та не втрачаю інтересу до вивчення українського архетипу та пошуку відповідей на запитання:
— як ми ідентифікуємо себе;
— що нас об'єднує;
— і якими правилами/принципами ми керуємося при взаємодії один з одним;
Я продовжую вважати головним бенефіціаром та власником всіх активів України (надра, вода, чорноземи, держкомпанії, інфраструктура…) українців. Усі 40 млн, які мають громадянство.
І ось сьогодні за допомогою ШІ я проаналізував дані з приблизно 30+ соціологічних досліджень від 12 провідних організацій, проведених в Україні останні 24 місяці. Відразу скажу, що методологія може відрізнятися. У звітах не вказані питання, що ставилися (а, ми розуміємо, що від них залежить відповідь). Однак, вийшла цікава картина, якою ділюсь.
Благодійність стала нормою життя
Соціологічний портрет українців 2023—2025
1. Сучасний архетип українців
Домінуючий тренд — це зміцнення національної ідентичності. За даними Центру Разумкова (червень 2024), 95% населення ідентифікують себе як етнічні українці (проти 74% у 2017 році), при цьому 91% пишаються українським громадянством — найвищий показник за весь період незалежності (проти 68% у 2015 та 62% у 2000 році).
Критично важливо, що 84% вірять у наявність лише однієї національної ідентичності (зростання з 74% у 2017), що свідчить про кардинальне подолання так званої «роздвоєної свідомості» пострадянського періоду.
Парадоксальною особливістю сучасного українця є поєднання високого рівня стресу зі збереженням оптимізму.
За даними КМІС (2024), 90% українців мали, принаймні, одну стресову ситуацію, але водночас 61,7% вважають себе щасливими, не зважаючи на війну.
2. Принципи поведінки та соціальної взаємодії
Війна кардинально трансформувала модель соціальних відносин українців у бік безпрецедентної взаємодопомоги. За даними Фонду «Демократичні ініціативи» (серпень 2024), 71% українців брали участь у волонтерській діяльності з початку повномасштабного вторгнення, включаючи фінансову та фізичну допомогу армії і внутрішньо переміщеним особам.
Благодійність стала нормою життя: 73% жертвували кошти протягом останнього року, середні суми помірні, але охоплення масове (Zagoriy Foundation, лютий 2025).
Соціологи фіксують рідкісне для воєнного часу явище — зростання довіри між людьми. 69% вважають, що суспільство стало більш згуртованим після вторгнення, зі ростом довіри між людьми до 63%.
3. Ставлення до України як до країни
Ставлення до України характеризується безпрецедентним патріотичним підйомом. За даними Фонду «Демократичні ініціативи» (серпень 2024), 88% пишаються українським громадянством, 85% підтримали б незалежність на референдумі, при цьому 67% вірять, що найкращі часи для країни попереду
Відбулася кардинальна переорієнтація культурних преференцій. Культурна близькість з Росією впала до 1,4 пунктів (з 6,8 у 2006 та 3,5 у 2021), тоді як з Польщею зросла до 6,1 пунктів (проти 3,7 у 2006) за даними Центру Разумкова (травень 2023).
4. Ставлення до державних інституцій
Існує чітка диференціація довіри між силовими структурами та цивільними органами влади. За даними КМІС (2024): 94−95% довіряють ЗСУ, 87% довіряють волонтерам, ДСНС довіряють 85,5%
Водночас до цивільних інституцій низький рівень довіри: Верховній Радій лише 13% довіряють, а 68% не довіряють, уряду 20% довіряють, а 53% не довіряють, судам 12% довіряють, а 63% не довіряють.
Довіра до президента Зеленського зазнала значних коливань: з піку 84% у грудні 2022 до 57% на початку 2024 року, з подальшим відновленням до 74% у травні 2025 (КМІС).
Водночас ексголовнокомандувач Залужний демонструє стабільно високі рейтинги довіри (73−74%).
5. Ставлення до майбутнього України
Згідно з опитуванням Центру Разумкова (лютий-березень 2025), 74% українців вірять у перемогу у війні (42,7% безумовно + 31,5% скоріше, так). При цьому 59% підтримують припинення бойових дій та пошук компромісу через переговори, але лише за умови міжнародних гарантій безпеки (75%).
Підтримка членства в ЄС залишається стабільно високою (75−78%), так само як і вступу до НАТО (70−77%) за даними IRI та Rating Group.
Водночас у травні-червні 2025 року майже 47% побачили через 10 років ризик «зруйнованої країни з відтоком людей», що свідчить про зростаючі побоювання щодо довгострокових наслідків війни.
Текст опубліковано з дозволу автора