Тривале затишшя закінчується панікою
Війна в Ірані повернула на четвертий тиждень. Звісно, це не п’ятий рік, як у нас, але боюся, що шкоди всьому світу, особливо фінансовому, заподіяно за цей час чимало
Та й як би не з’ясувалося, що основні події ще попереду. І навряд чи вони стануть джерелом щастя та радості для мільйонів інвесторів по всьому світу і, зокрема, в Україні.
Робити якісь прогнози щодо того, коли війна скінчиться — справа абсолютно безглузда, враховуючи рівень стратегічного планування та тактичного управління операцією, яка з «епічної люті» ризикує перетворитися на «епічну катастрофу» для глобальної економіки, а може й вже перетворилася, тільки ми про це ще не знаємо. Про «надійність» прогнозів в подібній ситуації чудово свідчать заяви президента США за минулі декілька днів: в п’ятницю, до обіду, він заявив про можливість наземної операції, що страшенно засмутило інвесторів і спричинило падіння ринків; потім, очевидно зрозумівши, що сказав зайве, ближче до вечора вирішив підтримати ринки заявою про можливе закінчення війни; а вже в неділю поставив Ірану 48-годинний ультиматум щодо відкриття протоки, за невиконання якого пригрозив розбомбити енергетичну інфраструктуру.
Якій із цих заяв вірити? Боюся, що жодній, бо від моменту, коли ця колонка пишеться, до того, як ви її читаєте, може пролунати ще не одна заява лідера вільного світу про виграні битви, невдячних союзників та нові геніальні плани. Що ж, зрештою, у кожного відповідального лідера свій план перемоги… А щодо заяв, то надійніше вірити хуситам, які кілька днів тому оголосили, що почали війну на боці Ірану і блокуватимуть Баб-ель-Мандебську протоку, знищуючи танкери невірних ворогів Ісламської республіки Іран. А це значить, що…