Або фронт, або «самогубство» Путіна. Дуже хороші новини про економіку Росії

Ось нові актуальні факти про те, як розсипається їхня економіка. І заразом — відповідь, чому вони так істерично гатять по наших містах. Б’ють не за логікою війни. Б’ють, бо «треба ж хоч щось показати своїм». Так поводиться не сильний, а боягузливий і загнаний.

Тепер факти.

1. У Росії вже офіційно почалася рецесія.

ВВП у першому кварталі 2026 року пішов у мінус: -0,2% за Росстатом, -0,5% за оцінкою центробанку Росії. А мінеконом тихенько обвалив прогноз зростання втричі — з 1,3% до 0,4%.

Але найяскравіше говорить статистика перевезень.

Погрузка РЖД котиться до мінімуму за 25 років — це рівень 2001-го. Брухт — мінус 43%, цемент — мінус 30%, метали — мінус 16%. Менше їде металу й цементу — значить, менше будують і виробляють. І це найкращий показник стану економіки.

2. Інфляція. Офіційно — 5,3%. Гарна цифра, якою Кремль заколисує сам себе.

А тепер по факту. Дефлятор «Ромір» (за фактичними покупками) показує особисту інфляцію росіян 19,3% за 2025 рік і +23,2% рік до року в грудні. Самі росіяни відчувають +15,1%.

Але найцікавіше — що ця інфляція робить далі.

• Уряд сам зарізав прогноз зростання реальних доходів до +0,8% — удев’ятеро менше за торішні +7,4%.
• Ціни +20%, доходи — нуль.
• Людина біднішає, навіть не втрачаючи роботи. І перестає купувати все, крім хліба й комуналки.
• Оборот роздробу майже завмер: +0,8% проти +4,1% торік (і це при інфляції у 20%)

Але справжній двигун спаду — не санкції, а вбитий попит. На споживанні тримається понад половина їхнього ВВП.

3. Бізнес «вимирає».

Москва стала васалом Пекіна, для якого вся торгівля з РФ — якісь 4% обороту

Корпоративних банкрутств офіційно менше на 24%. Стабільність? Хрін там. Просто підняли держмито (!) за подачу заяви з 300 тис. до 2 млн рублів — і банкрутити боржників стало дорого.

А ось факти з ЕГРЮЛ (російський єдиний державний реєстр юридичних осіб): нових юросіб -20%, закриттів на 26% більше, ніж відкриттів.

Бізнес не банкрутіє. Він мовчки випаровується.

4. Ринок праці. Його просто вибили — мобілізацією та еміграцією.

Роструд нарахував 105 тис. рекомендованих до звільнення, +43% із середини 2025-го. І сам визнає — це «лише верхівка айсберга».

Вакансій -20%, резюме +33%.

Машинобудування вже приміряє триденку.

Борги по зарплаті +94% рік до року (!!!), максимум з 2019-го.

Читайте також:

Адам Міхнік

Путін зараз веде Росію до катастрофи

І в травні держмедіа отримали команду цю тему «максимально ігнорувати». Коли владі наказують мовчати про зарплати — вона сама показує, чого боїться.

5. Нафта, бюджет і подушка, якої вже немає.

Головний нерв. У лютому нафтові доходи впали до $9,5 млрд — мінімум за всю війну.

У березні — стрибок до $19 млрд. Але це дяка Трампу за війну США та Ізраїлю з Іраном і закриття Ормузу — підкинули Urals із $44 до $76+. Випадкова подачка з чужої пожежі. А тепер Ормуз відкривають — і Brent уже впав до ~$80. Подачка тане в прямому ефірі.

Дефіцит бюджету в січні — рекордні 1,7 трлн рублів. Доходи від нафти та газу — мінус 50%.

А тепер про «подушку безпеки РФ» ФНБ (російський резервний фонд). Тут важлива не сума, а структура. Весь ФНБ — 13,4 трлн руб. ($171 млрд). Але ліквідного — лише 4,08 трлн ($52 млрд). Решта ~9,3 трлн зашита в неліквід: акції держбанку й ВТБ, облігації, літаки. Швидко не продаси.

І навіть ці $52 млрд — це 209 млрд юанів і 160 тонн золота. Не долари.

Юань під санкціями збуваєш на тонкому ринку, золото ще треба комусь продати.

У 2022-му ліквідного було $113 млрд.Подушка схудла удвічі з гаком (!) — і те, що лишилося, наполовину важко перетворити на живі гроші. Це вже не подушка. Це тонкий матрац у юанях, на якому лежить уся їхня війна.

І ще нюанс. Експорт тримається ціною, а не обсягом: у травні фізичний обсяг нафтопродуктів -20%, а виручка +10%. Піде ціна — доходи посиплються різко.

Покупець по суті один — Китай (38% виручки). Він же постачає росії ~90% підсанкційного техімпорту. Москва стала васалом Пекіна, для якого вся торгівля з РФ — якісь 4% обороту.

6. А тепер — чому так красиво горить.

Ось де наші удари сходяться з економікою. До травня з ладу виведено близько чверті їхньої нафтопереробки — стали Кириші, Рязань, Московський НПЗ, ЯНОС. Дефіцит бензину доповз до Москви й Пітера, накрив 25+ регіонів. На незалежних АЗС «бензину немає взагалі». Уціліли по суті два заводи за Уралом — Омськ і Ангарськ.

А далі — найсмачніше. Цей дефіцит уже б'є по агро.

Дизель із 30 квітня +42%, від лютого — удвічі, на Кубані за три місяці +91% Запас пального навіть у великих агрохолдингів — на два тижні.

А жнива — уже в липні.

Далі — просто. Немає дизелю — зрив жнив — менший і гірший урожай — дорожчі хліб, м’ясо, молоко вже для самих росіян. Плюс падає експорт і вплив на залежні від нього країни. Аграрії вже благають прем'єра скасувати акциз. Це вже паніка.

Тобто кожен удар по НПЗ — це не лише про порожній бак. Це про їхній стіл наступної зими.

Паралельно гасимо небо (бажано б активніше).

Читайте також:

Олексій Копитько

Відповідь вдала й у вдалий момент. Про удар по Московському НПЗ

Режим Ковьор регулярно вимикає Шереметьєво, Внуково, Пулково. Один травневий збій — 450+ рейсів, люди ночують на підлозі терміналів. А удар по центру управління польотами на півдні поклав понад 10 аеропортів одразу.

Ось і відповідь, чому вони так безтолково гатять по Україні.

Росія б'є по наших містах не щоб наблизити перемогу. А щоб показати картинку «ми ще сильні», поки вдома горить. Чим гірше в економіці та на НПЗ — тим істеричніші прильоти. Це агонія, а не стратегія.

7. Настрої: лояльність поки є. Але це фасад на страху.

Рейтинг Путіна у Левади впав до 79% — уперше нижче 80% з осені 2022-го. Державний ВЦІОМ обвалився до 65,6% — і тут-таки змінив методику, щоб цифра виглядала пристойніше. Підтримка війни за Хроніками — 55%, а реальне «ядро» — десь 40%.

Блокування Telegram з 1 квітня і насадження держмесенджера MAX (77,5 млн під примусом) розлютили навіть аполітичних — бо відключення мобільного зв’язку вдарили по банках, банкоматах, таксі. А мітинги в дюжині регіонів заборонили під приводом… «огляду дерев».

Запам’ятайте формулу: тиша на вулицях у Росії — це не лояльність. Це страх.

Мій обережний прогноз до кінця 2026 року.

Одне припущення, яке вирішує все: Україна не знижує, а нарощує удари по НПЗ, терміналах і аеропортах до грудня (!)

Що буде.

• Переробка не встигає відновлюватися — ремонт упирається в санкції на імпортне обладнання.
• «Офлайн» застрягає на 15−30%, а влітку зверху лягають жнива й сезонний попит.
• Локальний дефіцит пального стає хронічним і всеросійським.

І тут починається найцікавіше. Паливо — це кров логістики. Дизель — це і фури, і вагони, і комбайни, і баржі. Дорожчає дизель — дорожчає геть усе, що возять: їжа, бетон, ліки.

Зростає інфляція, зростає ставка ЦБ, зростає вартість кредитів, падає бізнес усе стрімкіше.

Замкнене коло: удар по НПЗ — дефіцит дизелю — дорожча логістика — нова хвиля цін — іще глибше падіння попиту. А зверху — зрив жнив і продовольча інфляція.

Тобто їхні реальні 20% до кінця року не сповільняться. Скоріше прискоряться.

Експорт перетікає з нафтопродуктів у сиру нафту — переробляти ж нема де, — а це нижча маржа.

Виручка тримається лише ціною. Але Ормуз відкрили, Brent уже ~$80, Goldman дає на рік близько $85.

Далі рахунок простий. Кожні -$10 по Brent забирають у Москви добрячий шматок місячної виручки. Низький Urals плюс мертва переробка — і дефіцит бюджету летить у 8−10% ВВП проти запланованих 1,6%.

А ліквідного ФНБ лише $52 млрд, та ще й у юанях і золоті. При продажах по $3−5 млрд на місяць він проходить «червону лінію» вже на горизонті кінця 2026 — початку 2027. І тоді Кремль уперше за війну муситиме обирати: або фронт, або соціалка, або «самогубство» Путіна.

…

Окремо — аеропорти. Це недооцінений важіль.

Ковьор б'є не по фронту, а по «вітрині нормальності» у столицях, яку режим беріг найбільше. Пасажир на підлозі Шереметьєво — це і є війна, що дійшла до Москви. Без жодного прильоту по житлових кварталах.

Базовий сценарій (млява стагнація, ВВП близько нуля, ставка з 14,5% сповзає до 12−13%; 19 червня ринок чекає крок до 14%) за умови наших ударів сповзає у стрес.

Мій розклад, якщо удари не слабшають:

• млява стагнація ~35%,
• стрес (хронічний брак палива + продовольча інфляція + просідання бюджету + локальні протести) ~45%,
• шок (вичерпання ліквідного ФНБ + каскад банкрутств держкомпаній) ~20%.

Чому вагу зсунув у стрес? Бо що довше тримається паливна криза, то ширше вона б'є — не в одну точку, а одразу по логістиці, агро, цінах і бюджету. Це і є те доміно, якого вони бояться найбільше.

…

Росія, на жаль, не впаде завтра. Але «фортеця» — міф. Це керована стагфляційна рецесія, що повільно проїдає резерви.

Дві підпорки — рештки ФНБ і випадкові стрибки нафти. Обидві хиткі.

А удари по НПЗ та аеропортах — це не «булавкові уколи». Це наш найрентабельніший інструмент. Одним рухом — по бюджету (експорт), по тилу (бензин у баку), по столу (жнива й ціни на їжу) і по психології (хаос у столичному небі).

Кожен палаючий НПЗ — це мінус гроші на війну і мінус міф про стабільність. Тож, підтримуємо ЗСУ і дальні удари по росії і прискорюємо розвал Росії. Без цього війну не завершити.

Оригінал

Текст опублікований з дозволу автора