Особисте приниження Путіна. Що для Кремля стає дедалі нестерпнішим
Тривале ослаблення позицій Росії на Кримському півострові — серйозний удар по престижу Кремля
Поєднання української винахідливості та ракет далекого радіусу дії, які постачає Захід, робить російську окупацію Криму дедалі більш неспроможною. Тривале ослаблення позицій Росії на Кримському півострові — це серйозний удар по престижу Кремля. Воно також має потенційно серйозні практичні наслідки для майбутнього війни.
Останніми тижнями довгоочікувані постачання американських ракет дозволили Україні активізувати кампанію повітряних ударів по російських засобах ППО та інших військових об'єктах на окупованому півострові. Ця кампанія стала продовженням попередньої серії атак безпілотників і ракет на Чорноморський флот Росії, унаслідок чого більша частина військових кораблів Путіна змушена була відступити з Криму до відносно безпечного порту Новоросійська на території Росії (а також до Карибів).
Повідомлення про нові українські авіаудари по російських військових об'єктах у Криму тепер надходять майже щодня. Наприклад, 10 червня Україна заявила, що завдала ударів по трьох сучасних російських системах ППО. Серед інших цілей, що мають більше значення, — російські аеродроми, радари, командні пункти та центри зв’язку. Більшість останніх атак стали можливими завдяки постачанням ракет ATACMS із США в межах законопроєкту про військову допомогу, який був нарешті ухвалений Конгресом у квітні після кількох місяців затримок.
Кремль, схоже, добре обізнаний про цю вразливість
Крім постійного виснаження оборонного потенціалу Росії, Україна, схоже, також має намір ізолювати Крим, націлившись на логістичні зв’язки Кремля з окупованим півостровом. За даними Міністерства оборони Великої Британії, наприкінці травня українські авіаудари пошкодили два залізничні пороми на кримській стороні Керченської протоки, тимчасово вивівши їх з ладу. Це стало серйозним ударом, оскільки Москва дедалі більше залежала від цих поромних переправ для поповнення запасів своєї армії в Криму після серії українських атак на Кримський міст, що з'єднує півострів із Росією.
Нещодавня українська атака на поромну переправу, як повідомляється, змусила Росію відновити транспортування військових вантажів і пального вразливим Кримським мостом. Москва спробувала захистити міст від можливого нападу, розгорнувши низку барж на додаток до великих наявних оборонних споруд. Однак очевидна легкість, з якою Україні вдалося завдати удару по російських системах ППО і логістичних вузлах у Криму, змусила декого припустити, що знищення Кримського мосту тепер може бути лише питанням часу.
Кремль, схоже, добре обізнаний про цю вразливість. Протягом останнього року російські інженери будували низку залізничних ліній, що прямують із власне Росії через окуповані райони материкової України вздовж узбережжя Азовського моря до Криму. Це має допомогти Москві зберегти зв’язок із півостровом і забезпечувати російські війська на півдні України, але нові залізничні маршрути також стануть ключовими цілями для українських ракет і диверсантів.
Зараз очевидно, що зростаючі можливості України із завдавання повітряних ударів ставлять російські окупаційні сили в Криму в небезпечне становище. Використовуючи крилаті ракети, що постачаються Заходом, і безпілотники вітчизняного виробництва, Україні вже вдалося змусити більшу частину Чорноморського флоту Росії піти геть з порту базування Севастополь у Криму. Це також обмежило можливості російських військових кораблів діяти в західній частині Чорного моря.
Наразі триває наступний етап цих зусиль, під час якого Україна методично послаблює російську протиповітряну оборону і піддає подальшим атакам весь півострів. Очікується, що найближчими місяцями Україна отримає перші винищувачі F-16, що започаткує ширшу повітряну кампанію проти великої збереженої військової інфраструктури Росії в Криму. В умовах ослабленої протиповітряної оборони і загрози лініям постачання російська армія в Криму незабаром може мати справу з усвідомленням того, що її становище більше не є стійким.
Для Володимира Путіна становище Росії в Криму, яке дедалі погіршується, є дуже особистим приниженням. Захоплення півострова у 2014 році поклало початок вторгненню Росії в Україну і досі вважається найбільшим досягненням за весь час правління Путіна. З огляду на це, він, найімовірніше, чинитиме спротив закликам скоротити російську військову присутність у Криму, якщо в цьому не буде нагальної потреби. Проте вже зараз зрозуміло, що Крим більше не є «непотоплюваним авіаносцем», яким був колись. Навпаки, він перетворюється на слабку ланку російського вторгнення, чим і скористається Україна.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV