На Банкову завітав Форест Гамп

19 серпня, 18:07

Чим жила країна 19 серпня 2026 року

Федорова пішли — прийшов Хмара. Верховна Рада призначила Євгенія Хмару на посаду міністра оборони України, — його кандидатуру підтримали 312 депутатів. Сам Хмара під час виступу в Раді підтвердив, що вже є цивільною особою і звільнений із військової служби (бо згідно із законом про національну безпеку України, міністр оборони має бути виключно цивільною особою). Перед тим профільний комітет Ради з питань оборони одностайно (15 голосами) підтримав його кандидатуру на посаду очільника МО.

Реклама

Під час виступу у ВР перед голосуванням про його призначення Хмара окреслив три пріоритети на посаді: перехоплення стратегічної ініціативи в усіх доменах війни, вчасне постачання зброї на фронт і прозорі процедури закупівлі, а також людський капітал.

З 2011 року Хмара проходив військову службу в Центрі спеціальних операцій А (Альфа) СБУ. У квітні 2023-го його було призначено начальником ЦСО А. Потім він був тимчасово виконуючим обов’язки голови СБУ (5 січня 2026 — 16 липня 2026) та виконувачем обов’язки міністра оборони (з 20 липня). Тому перед сьогоднішнім голосуванням Рада попередньо звільнила Хмару з останньої посади.

Протестувальники на площі Франка (під ОП) зустріли рішення Ради вигуками «Ганьба!» і обіцянками продовжити акцію о 19−00…

Сибіга повернувся, хоча й не уходив. Верховна Рада перепризначила Андрія Сибігу на посаду міністра закордонних справ. За відповідне рішення проголосували 266 народних депутатів.

Під час виступу перед парламентарями Сибіга окреслив основні завдання МЗС — досягнення справедливого миру, подальший рух України до Європейського Союзу та НАТО.

До сьогоднішнього голосування готувались не лише депутати (які вчора п’ять годин розмовляли із Хмарою та Сибігою), — напередодні сам Федоров нарешті зробив логічний крок у бік визначеності:

Федоров заявив про себе. Колишній міністр оборони Михайло Федоров записав відеозвернення, у якому заявив про потребу проведення виборів в Україні. Мовляв, війна не має зупиняти демократичний процес, а держава має забезпечити можливість голосування для військовослужбовців, мільйонів українців, які перебувають за кордоном, а також громадян із прифронтових територій. Ми воюємо саме тому, що хочемо залишитися вільною європейською державою", — зазначив колишній міністр оборони. І закликав до ширшої дискусії про майбутнє держави та демократії.

Окремо Федоров прокоментував протести проти своєї відставки, які тривають вже місяць. «Люди не можуть нескінченно жити в державі, де вони не розуміють, чому ухвалюють ті чи інші рішення. Чому одні реформи рухаються вперед, а інші блокуються. Чому рішення, які на фронті потрібні сьогодні, місяцями ходять кабінетами. Й особливо небезпечно, коли в суспільства виникає відчуття, що головним критерієм для призначення людини є не її професійність, не результат і не здатність змінювати країну, а особиста лояльність до системи», — сказав він.

Симптоматично, що заклики Федорова до боротьби з корупцією ілюстрував відеоряд з найближчими соратниками Володимира Зеленського — ексголовою ОП Андрієм Єрмаком та керівником фракції СН у Раді Давидом Арахамією.

Звернення Федорова, у якому ексміністр фактично закликав провести вибори в Україні не чекаючи завершення війни, є «найпрямішим політичним викликом Володимиру Зеленському» за роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну, написало британське видання The Guardian.

Водночас політолог Володимир Фесенко вважає, що відеозвернення Федорова із закликом до виборів — «це фактично перехід екс-міністра оборони в опозицію».

А тепер до події, яка ледь не відволікла суспільство від теми Федорова та долі Міноборони — до нового гучного корупційного розслідування НАБУ та САП, яке певним чином перегукується з картинками з відео Федорова:

На Банкову завітав Форест Гамп, який шукав Мідаса. Зранку НАБУ оприлюднило відео до своєї спецоперації під назвою «Форест Гамп», та повідомило про викриття осіб, які легалізували 150 млн грн для сплати застави фігуранту справи «Мідас» (корупція в Енергоатомі). До складу групи входили заступник керівника Офісу президента (ОП), ексдепутат ВР, голова правління державного банку, голова наглядової ради державного банку та інші особи.

29 червня, як зазначили в НАБУ та САП, один із фігурантів справи «Мідас» [очевидно, що йдеться про ексміністра Германа Галущенка] був звільнений з-під варти під заставу у розмірі 150 млн грн, а 19 серпня детективами НАБУ та прокурорами САП повідомлено про підозру учасникам злочинної організації, які організували та забезпечили внесення цієї застави за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом.

За даними антикорупційних органів, на початку червня організатори схеми отримали фактичний контроль над Сенс Банком. «Це дало їм можливість використовувати його у своїх інтересах», — зазначається у роліку.

У відеоматеріалі наводяться фрагменти розмов, на яких чутно голос, схожий на голос заступниці голови Офісу президента Ірини Мудрої.

«Також під час розслідування детективами Бюро було зафіксовано факти втручання щодо впровадження підконтрольних людей до НАБУ та інших правоохоронних органів», — наголошується у відеороліку.

На одному із аудіофрагментів організатори схеми обговорюють внесення застави. «Перший транш у розмірі 50 млн грн був доставлений до офісу колишнього народного депутата [за даними ZN.UA, йдеться про екснардепа Максима Микитася, фігуранта деяких інших справ НАБУ, — зокрема, по компанії Укрбуд] та розділений. 15 млн грн було отримано довіреною особою, а 35 — передано до конвертаційного центру, так званої пральні», — пояснили в НАБУ. Другий транш, за даними антикорупційних органів, у розмірі 10 млн грн. було доставлено того ж дня. Про всю схему голова наглядової ради Сенс Банку звітував «заступнику керівника Офісу президента», — тобто, очевидно, вже згаданій Мудрій. Третій транш у розмірі 70 млн грн, як наголосили в НАБУ, було доставлено до офісу колишнього народного депутата та розділено на частини: 20 млн грн було отримано довіреною особою, а 50 — передано до «пральні». «Останній транш у розмірі 20 млн грн вони реалізували по тій самій схемі», — уточнюється у відеороліку.

В оприлюдненому відеороліку антикорупційні органи не вказують імен підозрюваних, але:

Зеленський звільнив Мудру. Президент України Володимир Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади заступника керівника свого Офісу.

Мудра у 2015−2022 роках працювала в Ощадбанку, у 2022−2024 роках була заступницею міністра юстиції Дениса Малюськи, в ОП працювала з березня 2024 року.

Жіночий голос, який на відеозаписі НАБУ титрований як «заступниця керівника ОПУ», згадує про «нашого ізраїльського біженця» Тимура — ймовірно, Міндіча, головного фігуранта справи «Мідас».

Окрім того, коли цьому жіночому голосу (можна припустити, що це — Мудра) «голос Микитася» каже, що за обман держави по внесенню застави за «Галущенка» відповість (сяде в тюрму) працівниця Сенс банку, яка відповідає за фінансовий моніторинг, жіночий голос («Мудра») відповідає: «Хорошо. Якщо вона це зробить — її не уволять».

Водночас народний депутат екс-ОПЗЖ Вадим Столар, фігурант журналістських розслідувань про забудову Києва, підтвердив, що НАБУ провело обшуки в нього вдома. Він запевнив, що «відкрито співпрацює з представниками НАБУ та не створює жодних перешкод у роботі правоохоронців».

А представник СН Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, заперечив будь-яку причетність до спроб отримати контроль над Сенс Банком. Він заявив, що готовий пройти поліграф і дати свідчення НАБУ.

А Верховна Рада викликала на звіт главу НБУ Андрія Пишного через те, що у справі Форест Гамп фігурує державний Сенс Банк (Sense Bank).

Одним словом, НАБУ розворушила «гніздо», справжній вміст якого ми дізнаємось пізніше…

А війна триває:

Наліт на Житомир. Вдень російські окупанти десятком так званих «бандеролей» (реактивних БпЛА) вдарили по Житомиру. У місцевій ОВА повідомили про влучання у будівлю Головного управління Нацполіції в регіоні. Остаточної інформація про загиблих і постраждалих станом на 18−00 не було.

Внаслідок ворожої атаки була пошкоджена центральна вхідна група приміщень у будівлі Житомирської обласної дитячої бібліотеки. Також — каплиця, розташована між вулицями Новий бульвар та Університетська, та кав’ярні у парковій зоні біля п’ятиповерхівок.

А Москву та низку регіонів РФ другу ніч поспіль атакували дрони, повідомив мер російської столиці Сергій Собянін.

Дрони вдарили по російському заводу вибухівки. У ніч проти 19 серпня дрони атакували військовий завод ім. Свердлова у Дзержинську Нижньогородської області РФ. Про це повідомив російський ТГ-канал Astra. Очевидці опублікували кадри, на яких видно масовану атаку БПЛА та густий дим над містом. OSINT-аналітик встановив, що з високою ймовірністю джерело задимлення розташоване на території заводу вибухових речовин ім. Свердлова.

Генштаб ЗСУ підтвердив ураження 15 серпня ракетно-космічного центру (РКЦ) Прогресс у російському місті Самара. Зокрема Силам оборони вдалося влучити у виробничий цех збирання двигунів для ракетоносіїв типу Союз та цех обслуговування авіаційної техніки АТ «Авиакор — авиационный завод».

Таке ще:

На Чоколівському бульварі в Солом’янському районі Києва зранку автомобіль Volkswagen зіткнувся з маршрутним автобусом і в'їхав у зупинку з людьми, унаслідок чого загинуло дві жінки, ще четверо людей травмовані.

І насамкінець:

Наші вдома. Україна повернула з російського полону 103 військовослужбовців ЗСУ, ДПСУ та Нацгвардії, які захищали країну на різних напрямках фронту.

За словами президента Володимира Зеленського, серед звільнених є бійці, які брали участь у боях за Маріуполь, а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, Дніпровському та Сумському напрямках. Наймолодшому з них 26 років, а найстаршому — 59.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.


poster
Сьогодні в Україні з Андрієм Смирновим

Дайджест новин від відповідального редактора журналу NV

Показати ще новини