Зона конфорки. Три фронти газової війни Росії
Росія розгорнула газову війну одразу на три фронти: власне з Європою, на внутрішньому ринку та заради покарання пострадянських держав, політика яких не подобається Кремлю
На тлі абсолютних рекордів заражень і смертей від COVID-19 у Росії за весь цей час мало не головним сюжетом зовнішньої політики стала європейська газова криза. Високі ціни на газ у Європі (що сягали майже $ 2.000 за 1.000 кубометрів) та порожні газосховища викликають погано приховане захоплення російських пропагандистів і особисто президента РФ. Росія прогнула Європу на будівництво газопроводу Північний потік — 2, що вочевидь не окупається та створений лише заради того, аби спробувати повністю позбавити російського газового транзиту Україну. При цьому Газпром не поспішає збільшувати постачання до ЄС, незважаючи на очевидну потребу головних покупців російського газу, можливість швидко заробити великі гроші на цій енергетичній кризі та ризик посваритися з Європою щодо газового питання.
Перед нами класичний приклад газового політичного шантажу, причому війна триває одразу на три фронти.