Читайте NV у Google
Дозвольте мені висловитися цілком чітко: того Гонконгу, що був раніше, справді більше не існує. Поїдьте до Сянгану й переконайтеся в цьому самі
Гонконг заслуговує на похвалу за свою боротьбу. Вже два з половиною роки — відтоді, як я висловив суперечливу думку про те, що «Гонконгу кінець», — шанувальники міста ведуть рішучу кампанію, аби довести протилежне.
На перший погляд, ця героїчна оборона виглядає гідно. Економіка Гонконгу демонструє відносну стійкість, а фондовий індекс Hang Seng відновився, залишивши позаду обвал 2018−2020 років, спричинений політичними заворушеннями. Місто повернуло собі роль світового лідера на ринку первинного розміщення акцій (IPO), що дає йому підстави хизуватися статусом головного фінансового центру Азії. Пол Чан, фінансовий секретар Гонконгу, та інші високопосадовці постійно вихваляють переваги цього центру.
Але за фасадом реальність виглядає зовсім інакше. Вороже захоплення влади.