Симптоми кризи. До чого призведуть протести в Росії

Не вірю, що протести в Хабаровському краї можуть перетворитися на щось серйозне. Як і всі вуличні протести, вони можуть бути ефективні тільки якщо є особи, які готові від імені вулиці вести переговори, висувати вимоги. Вимога «повернути Фургала», або «Путіна у відставку» — свідомо нездійсненні, бо вони руйнують харизму Путіна і центру. На це центр ніколи не піде. Отож Фургала, найімовірніше, посадять. Знаєте, як «крокодили літають низенько», щоб це не виглядало провальною операцією. Призначать нового губернатора, а в регіон підкинуть трошки їжі або грошей, щоб заспокоїти народ. На цьому, мабуть, все зупиниться.

Ці протести цікаві не самі по собі, а як симптом. Тому що вони не перші, і не останні. Цей процес наростатиме в різних регіонах з різного приводу і з різним ступенем агресивності.

У Хабаровському краї протести ззовні не підтримуються, є внутрішня підтримка. Цей регіон демонструє випадок глибокої і системної кризи путінської моделі територіального менеджменту. Криза проявляється по-різному. То в Ненецькому територіальному окрузі (не плутайте з Ямало-Ненецьким), де не проголосували за поправки до Конституції. То в Архангельській області, де був протест проти сміттєвого полігону. То в Хакасії перемагає комуніст, а програє кандидат від «Єдиної Росії». Але вони всі — локальні, оскільки немає загальноросійського репрезентатора, вони всі суперечливі, тому що в одному місці виграють комуністи, в іншому — ЛДПР, в одному місці — протест патріотичний, в іншому — соціальний, у Москві — ліберальний, західницький протест. Але в принципі вся система починає поскрипувати і розхитуватися, про її неефективність говорили багато. Так що це, з одного боку, важлива і погана ознака для путінської моделі, з іншого — зовсім не та соломинка, яка ламає спину верблюдові. Ще треба накопичити цієї соломи досить багато. Тому, коли кажуть: «Путінський режим ось-ось завалиться» — це казки, як на мене.