Генштаб розформовує Іноземні легіони. Що ми втратимо
Генштаб ЗСУ непомітно для суспільства ухвалив рішення, що може кардинально змінити присутність іноземців на фронті
Як стало відомо NV, Інтернаціональні легіони — унікальні підрозділи, де воюють добровольці з десятків країн — планують фактично ліквідувати. Для легіонерів, які з перших днів повномасштабної війни стояли поруч з українцями у найважчих боях, ця звістка стала холодним душем — так само, як і перспектива примусового переведення до нових штурмових військ.
Як створювалися іноземні підрозділи
27 лютого 2022 року президент Володимир Зеленський публічно закликав іноземців долучитися до оборони України та захисту європейської й глобальної безпеки. Уже 1 березня він запровадив тимчасовий безвізовий режим для тих, хто хотів вступити до Інтернаціонального легіону оборони України (за винятком громадян Росії). Легіон задумувався як проєкт-платформа для створення окремих іноземних формувань у складі ЗСУ. Першим у березні 2022 року з’явився 1-й Інтернаціональний легіон, який уже через кілька тижнів брав участь у важких боях за Харків. Згодом сформували 2-й, 3-й і 4-й легіони. Іноземні підрозділи створювалися також в інших видах військ.
За роки великої війни через систему Іноземних легіонів пройшли тисячі добровольців, які воювали пліч-о-пліч з українцями у найгарячіших секторах фронту.
Стратегічна помилка: чому ліквідація легіонів небезпечна
Виконання рішення про розформування Легіонів стане стратегічною помилкою. Це не лише послабить обороноздатність, а й позбавить Україну можливості трансформувати підрозділ у сучасну бойову бригаду, здатну працювати за стандартами НАТО — подібно до Французького іноземного легіону. Причини хибності такого рішення очевидні.
Здатну працювати подібно до Французького іноземного легіону
По-перше, дефіцит людських ресурсів у війні на виснаження є одним із ключових викликів. Проблеми з мобілізацією підривають довіру та внутрішню стійкість держави. Іноземний легіон — це унікальне формування з потенціалом зростання до рівня бригади, що допомогло б закрити частину кадрової прогалини. Усередині підрозділу за роки війни сформувалася особлива військова культура, своє братерство й довіра. Руйнування цього неминуче матиме наслідки.
Кілька легіонерів, з якими я говорив, прямо кажуть: якщо підрозділ ліквідують, вони не залишаться в ЗСУ й повернуться додому. Є всі підстави вважати, що так вчинить більшість іноземців.
По-друге, таке рішення стане подарунком для російської пропаганди. Інтернаціональні легіони залишаються постійною мішенню інформаційних атак Москви.
Розформування легіонів стане для Росії ідеальним приводом заявити, що «проєкт провалився», іноземці «втомилися воювати за Україну», а світ «зливає» Київ. Очевидно, що ця риторика буде використана на повну.
По-третє, разом із легіонами може зникнути й система роботи з іноземцями, яка будувалася на практичному досвіді, помилках і реальних бойових викликах. На четвертий рік війни вона нарешті почала працювати ефективно — і може бути втрачена за одну бюрократичну ухвалу.
Однак найбільша проблема — навіть не у міжнародному негативі, який Росія обов’язково «розкрутить». Найгірше те, що Україна добровільно відмовляється від можливості створити високоякісний підрозділ, який може одночасно посилювати нас на фронті, частково вирішувати кадрову кризу й бути мостом до співпраці із західними арміями. У легіоні служать люди з унікальним військовим досвідом із різних частин світу. Їхні контакти та професійні зв’язки — це потужний потенціал, який неможливо компенсувати іншими способами.
Де помилилися з реалізацією проєкту
Сам задум створення Іноземного легіону був сильним кроком президента України Володимира Зеленського, однак із реалізацією від самого початку виникали системні проблеми. У Сухопутних військах створили одразу чотири легіони, що ускладнило їхнє позиціонування та роботу з рекрутингом. Довгий час залишалися й питання щодо постачання та правильного бойового застосування легіонів.
Частину цих труднощів вдалося подолати лише у 2-му Інтернаціональному легіоні — найбільш організованому серед усіх підрозділів. Сьогодні важливо не допустити повторення старих помилок.
Що робити зараз: шанс на правильне рішення
Замість того, щоб розпорошувати легіонерів по різних частинах, варто посилити організаційну структуру найбільш зрілого підрозділу — його «штатку» — і інтегрувати до нього бійців трьох інших батальйонів.
Це дозволить зберегти унікальний досвід, продовжити розвиток бренду Іноземного легіону як цілісної структури та ефективно просувати його у міжнародному інформаційному полі. Співпраця з українськими волонтерами оборонного сектору та міжнародними партнерами, яка вже багато у чому налагоджена, максимально підсилить цей напрям.
У перспективі це дасть змогу створити дієву й технологічну армійську структуру за стандартами НАТО — з власною екосистемою постачання і взаємодією, подібною до тієї, яку вже вибудували Хартія чи Третя штурмова бригада. Це також дозволить використовувати потенціал співпраці з арміями країн-партнерів набагато глибше, ніж зараз.
Спільний дім у війні
Понад рік я детально висвітлюю діяльність Іноземних легіонів. За цей час провів інтерв'ю з багатьма бійцями з різних країн і ще з більшою кількістю спілкувався неофіційно. Усі ці розмови показали одне: для них легіон давно став чимось значно більшим, ніж просто військовий підрозділ у якому вони проходять службу.
Для них легіон — це простір, де вони можуть служити в зрозумілих і комфортних для іноземців умовах, ризикуючи життям за країну, яка не є їхньою батьківщиною. Наприклад, молода американка з Юти Глена Манчего розповіла мені під час нашого останнього інтерв'ю, що планує отримати український паспорт і вступити до одного з медичних університетів, щоб завершити освіту й залишитися тут жити. І вона далеко не єдина з легіонерів у своєму бажанні залишитися в Україні.
Щоб переконатися, що легіон, попри всі труднощі, залишається «живим» і ефективним підрозділом, не обов’язково їхати на фронт і говорити з легіонерами особисто. Достатньо зайти на сайт Другого Інтернаціонального легіону й переглянути новини про життя підрозділу.
Незважаючи на всі наявні проблеми, Україна продовжує діяти креативно та нестандартно — від операції «Павутина» до усвідомлення (раніше за росіян), що сучасне поле бою стрімко зміщується у бік дронів та безпілотних систем. Уже майже чотири роки Україна протистоїть значно сильнішому ворогу на рівних, і саме таке використання неочевидних можливостей дозволяє нам утримуватися й виживати у цій війні. У цьому контексті збереження та розвиток Іноземного легіону стає критично важливим — адже саме такі інструменти можуть стати одним із реальних шансів наблизити нашу перемогу.
Ми не маємо права розтринькувати цей ресурс.