Як Кремль буде рятувати рейтинг Путіна

Падіння рейтингу Володимира Путіна давно передбачали, зокрема, в середовищі так званої «ліберальної» (або демократичної) громадськості Росії. Цей прошарок населення давно розумів, що російський президент відверто програє, і дивувався, чому росіяни цього не помічають. Але у пересічного громадянина трохи інший стиль мислення, інтереси і джерела інформації, тому і реакція його була повільнішою.

Зниження рейтингу підтримки російського президента на 10%, зафіксоване соціологами Левада-Центру, лише підтвердило давно прогнозовані тенденції. Популярність Путіна знижується і буде знижуватися далі. Неможливо нескінченно довго повторювати одну і ту ж фразу: «Крим наш». Рано чи пізно люди відкривають очі і бачать, що ціни зросли, а зарплати знизилися. Звичайно, вони і далі будуть говорити, що заради «Кримнашу», адже визнати протилежне – все одно що назвати себе дурнем. Але чи готові вони платити за півострів? Поки громадська думка цілком не усвідомила наслідків рішення Путіна, однак де-факто росіяни вже платять за нього: 125 млрд руб. з російського бюджету в 2014 році, і 110 млрд у 2015-му. Не можна сказати, що величезні суми, проте вони становлять половину вилучених з пенсійних накопичень коштів у зв'язку з економічною кризою.

У масовій свідомості це ще не відклалося. Люди намагаються відокремити Путіна від повсякденної політичної дійсності, тобто, за все погане відповідає уряд, а президент – виключно за все хороше. Цим і пояснюється так званий «тефлоновий рейтинг» Путіна: по-перше, контролем над засобами масової інформації, по-друге, – відокремленням від внутрішньополітичного життя. Він – орел, який літає високо і дивиться далеко. Але навіть в таких умовах популярність буде знижуватися – стільки часу, скільки немає війни і чорно-білого сприйняття дійсності масами.

Думаю, намічена тенденція на зниження популярності Путіна дуже турбує президентську адміністрацію і самого главу Кремля. Незрозуміло, що вони можуть зробити для поліпшення ситуації. Вкачати в економіку гроші? До виборів цим займуться, але життя від цього сильно не покращиться – в кращому випадку, залишиться на колишньому рівні. Коли немає війни, героїчна роль Путіна, який «захищає Батьківщину від зовнішньої агресії», стирається і навіть починає дратувати.

Підтримка президента може досягти «докримського» рівня, а то й опуститися нижче. Кремль це розуміє і буде придумувати контрзаходи. Можливо, всередині країни будуть інспіруватися псевдомілітаристичні дії, щоб створити образ внутрішнього ворога. Товариш Сталін, наприклад, у подібних ситуаціях завжди знаходив ворогів і зрадників, які нібито були винні в тому, що народ відчуває тимчасові труднощі. Сильно підозрюю, що і зараз ситуація повториться. Потрібно або нову війну затівати (але з ким? з Китаєм? чи, може, з Білоруссю?), або знаходити всередині країни «саботажників», «шкідників» і «диверсантів», які підривають правильну внутрішню і зовнішню політику РФ-СРСР, заважаючи людям йти світлою дорогою до великого майбутнього.

Більше точок зору тут