Паніка підступна

Особливо зараз, коли тривога стала нормою, а відбій — розкішшю. Коли я виходжу з дому, я тягну свого папугу Джоніка з кліткою в коридор. Він не знає — навіщо. Але якщо тривога, а він у клітці біля вікна, шансів у нього нема. З людьми (навіть дуже маленькими) трохи легше — принаймні, їм можна пояснити, що це виє за вікном. І що це не бабай включає цю жесть, а хороші люди, щоби вберегти нас від бабая.

Паніка підступна.

Я був у Метро. Величезний супермаркет мене раніше лякав лиш моєю власною нездібністю контролювати видатки, коли навколо стільки смачного і дуже потрібного. Сьогодні він мене вразив майже по-радянськи порожніми полицями, страхом перед майбутнім в очах персоналу, але доволі спокійною поведінкою відвідувачів.

Росія оголосила війну ковбасі, зерну, овочам і навіть алкоголю

Я забрав з полиці останні дві пачки своїх улюблених макаронів. Потім одну повернув — а раптом хтось теж їх любить, а потім подумав, що одна пачка все одно нікого не врятує, як і дві. Тому закинув її назад в кошик. Уявляю, який вигляд це мало збоку.

Росія оголосила війну ковбасі, зерну, овочам, споживчим товарам і навіть алкоголю. Вони не приховують, що з настанням холодів знову будуть вибивати тепло і світло з наших домівок. У них гарні вчителі. Їхні вчителі влаштували їм блокаду Ленінграда з тією самою метою.

Чи нормально панікувати, коли думаєш про це. Так, нормально. Але ще більш нормально визнати паніку і не дозволити їй нами керувати.

Зараз на мене набіжать психологи зі словниками, книжками і тапками і будуть бити за неточність формулювань «паніка», «страх», «це різне». Точність формулювань аж ніяк не рятує психіку. Тут би просто зайвий раз посміхнутися один одному, побажати гарного дня, разом проклинати агресора, обіймати близьких.

Не впевнений, навіщо я тут розписався, не впевнений, що ви так багато прочитали. Але головне, що я хотів сказати: настане час, коли всі хороші переможуть всіх поганих. Я в це вірю.

Оригінал