Читайте NV у Google
Продовжуємо розбиратися у стилях гумору по всьому світу і переходимо до тих, що в Україні переважно не викликають сміху. Тож дізнаймося, чому так
Афіліативний гумор. Використовується радше для управління відносинами, ніж щоб «зробити людям смішно». Це політкоректні позитивні жарти, ціль яких — об'єднати і розважити людей без образ, кпинів чи знецінення. Або дружні піддражнювання, але обережні, без переходу на особистості чи таргетування якихось рис зовнішності чи особистості. Тому такий гумор часто не смішний культурам, яким притаманні агресивний та самопринижувальний стилі - афіліативний видається їм «дитячим» і «пласким». Афіліативний розмовний гумор часто використовується на телебаченні у ситуаційних комедіях (ситкомах) на кшталт легендарного серіалу «Друзі», де герої ніби і жартують одне з одним, однак їхні відносини від цього не псуються.
Фокус: гармонія, спільне відчуття радості, об'єднання групи навколо теми гумору.
Механізм: я розказую смішну історію, в якій жоден з присутніх не впізнає себе.
Формат: дотепні історії, м’які, алегоричні жарти, гра цензурних слів, ситуаційні комедії типу Друзів чи Тед Лассо.
Корисний коли треба згуртуватися, відчути сродність на людському рівні, посміятися без кпинів, сарказму та висміювання когось з присутніх.
В яких країнах популярний. Афіліативний і самопідтримуючий належать до так званих «адаптивних» стилів гумору, а відтак — найбільш уживані там, де суспільні норми стримують будь-які прояви, що можуть показати статусну людину смішною. Адже «смішний» у таких суспільствах означає «жалюгідний» і «не вартий поваги». На регіони використання цього гумору вказує вислів: «люди на Заході серйозно гуморні, а на Сході - гуморно серйозні». Притаманний афіліативний гумор Азії, Східній та Південній (Малайзія, Індія, Індонезія, Японія, Китай), Латинській Америці (Бразилія, Колумбія, Чилі), країнам Сходу (Саудівська Аравія, Оман, Іран), у Європі - Португалії, Німеччині, Сербії, а також — Канаді.
Це жарти з грою слів, які втрачають сенс при перекладі іншими мовами
Великий шмат афіліативного гумору — це жарти з грою слів, які втрачають сенс при перекладі іншими мовами і популярні у країнах Азії, де ціна «втрати лиця» висока, а висміювання «не тієї людини» може створити серйозні життєві проблеми і недолугому жартівникові, і його родині. Ось декілька жартів з грою слів з Індії (українською вони втрачають сенс, тож вже як є): «Keep calm and curry on», «I don’t have time for naan of that drama», «I can’t wait to Goa there». Або подібні жарти з Канади: «What did the snow say to the Rocky Mountains? We’ve got you covered!», «Why is maple syrup always so sad? Because it’s always sappy».
Ще цікавий контекст використання цього гумору — дипломатія і політика високого рівня, зокрема у суспільствах ієрархічних і колективістичних. Не так давно Прем'єр-міністр Малайзії використав у своїй роз’яснювальній промові про новий пакет економічних стимулів до впровадження урядом вигаданого персонажа Макік Кіа, яка має тепер свою Facebook-сторінку, а частину промови міністра креативні громадяни інтегрували у пісню в стилі реп. Ця героїня — збірний образ простих малайзіців, вона тяжко працює, має чоловіка на пенсії і зацікавлена якраз у тому пакеті допомоги, про який говорив Прем'єр-міністр. Примітно, що окрім афіліативного, у Малайзії ще розвинений агресивний гумор, з «перемиванням кісток» і кпинними обговорюваннями, однак він використовується виключно у закритих компактних «довірених колах» і ніколи не виходить назовні.
У Латинській Америці, Португалії і на Сході афіліативний гумор — переважно про гру слів та м’яке піддражнювання різних суспільних та етнічних груп (у т.ч. самих себе) або гіперболізація щоденних подій, щоб непросте життя було яскравішим. Оскільки це високо колективістичні та відносинно-орієнтовані культури, тож жартувати агресивно небезпечно. Хоча у нішевих форматах і компактних довірених колах, скажімо, у Португалії та Колумбії цілком існують і агресивний, і самопринизливий гумор, однак вони не використовуються відкрито у щоденному житті та формальній взаємодії - як-от на роботі чи у фахових співпрацях. Наприклад, цілком собі португальский жарт: «Знаєш як китайською мовою буде «твоє волосся брудне»? «Не знаю» «Sen Chan Pô [португальською Sem champô означає «без шампуня"]»! А ось приклад з колумбійського стендапу: «Коли купуєш жуйку біля каси у магазині, а отримуєш чек ніби закупився їжею на три місяці!»
Якщо ви не побачили у наведених прикладах гумору чи впізнали подібні формати жартів з дитинства — ви не одні. Однак про це й мова — афіліативний гумор смішний дорослим людям тільки там, де він є домінантним.
Приклади в Україні. У нас афіліативний гумор здебільшого не сприймається як смішний, а найсмішніший його варіант — це жарти-парадокси на кшталт: «Заходить хлопчик у продуктову крамницю і каже: «Мама сказала сметани, мама сказала в бідон». І дає бідон продавчині, яка наливає туди сметани і запитує хлопчика: «А де ж гроші?». На що той відповідає: «Мама сказала в бідоні». Переважно цей жанр гумору в нас охоплює дитячі анекдоти для того віку, коли сміятися і смішити вже хочеться, а жартувати агресивно або нема вміння, або лячно. Один з таких жартів: «Донечко, давай покажемо, як ми вивчили місяці року. Ну ж: сі… — Чень! — Лю… — Тий! — Ну а далі спробуй сама! — Зень, тень, вень, вень, пень, пень, сень, тень, пад, день!».
Однак не варто вважати, що афіліативний гумор — єдиний у вжитку в зазначених вище країнах. Радше, він найбільш поширений як безпечний і доречний. У тих же Індії та Ірані, Малайзії, Колумбії, Потругалії і Мексиці існують агресивні та гострі стилі гумору, однак контексти їхнього вжитку обмежений авдиторією, часом і ситуацією. Приімтно, що у країнах з переважно афіліативним гумором вважається безпечним висміювати інші країни, до яких є багато претензій, але з якими немає спільних кордонів. Зокрема, в Ірану є цілий жанр жартів про США з трьома піджанрами з кодовими назвами «грімуча змія», «двустволка» і «американська мрія» (це, доречі, офіційні наукові назви — з профільної дослідницької роботи).
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV