Чому я за шаг
«Нате і мій шаг на ладан, щоб і моє перед Богом курилось» (українське прислів‘я)
Мені подобається ідея Національного банку України щодо перейменування копійки на шаг. Загалом, подобаються всі ідеї, спрямовані на повернення свого — своїх назв, своїх топонімів, своїх імен. Нас надто довго ламали й викручували, аби багато хто з нас цю викрученість почав вважати нормою. Натомість нормою є саме своє - це ж так просто і так очевидно.
Розумію, що зараз почнуть лунати голоси про «не на часі». Вони лунають, скільки себе пам’ятаю. Не на часі міняти державну символіку і впроваджувати національну валюту. Не на часі підтримувати державну мову і прибирати з українських вулиць Леніна. Не на часі запроваджувати квоти на радіо і підтримувати вітчизняне книговидавництво. Якби за минулі тридцять із чимось років суспільство керувалося принципом «не на часі» — ми б і далі жили в УРСР. Припускаю, когось би це навіть влаштувало.
Тому я за шаг. Той шаг, ескіз якого виготовив Георгій Нарбут. Той шаг, який 12 разів згадується в текстах Тараса Григоровича. Вважаю, це на часі. На часі все, що відділяє нас від Росії. На часі все, що повертає нам своє. Хай це буде ще одним маленьким кроком до самих себе.
П.С. Текст написано добровільно, при здоровому глузді та нормальній (більш-менш) пам’яті. Жодного шага від Нацбанку за цю публікацію не отримав.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV