Цей дощ надовго. Як врятувати економіку під час епідемії
Сьогодні владі потрібно думати не про надзвичайний стан, а про надзвичайні заходи, які не дадуть економіці «впасти»
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що Франція не може собі дозволити самоізолюватися на невизначений термін, завдаючи тим самим серйозних збитків своїй економіці.
«Неможливо жити — навіть в самоізоляції — і лікувати людей, якщо ми не продовжимо економічну діяльність, яка просто дозволяє нам жити в цій країні», — сказав він.
Макрон заявив, що вакцина від коронавірусу навряд чи з’явиться до кінця 2021 року, а залишатися без роботи до того часу — недоцільно.
І логіка президента Франції зрозуміла, бо за умов відповідно триваючого карантину економіка зазнає настільки значних збитків, що бюджет матиме проблеми навіть із забезпеченням потреб системи охорони здоров’я.
З цих причин французи починають думати як обмежувати карантинні заходи.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель також зазначила, що карантин — не вихід із ситуації. Єдине, що зараз може зробити уряд — тягнути час, розтягуючи епідемію на кілька місяців, максимально наближаючись до моменту розробки та впровадження вакцини.
Китай офіційно вирішив відмовитися від найбільш радикальних заходів карантину і визначити пріоритети економічного зростання в найближчі місяці.
Це свідчення того, що світові лідери розуміють — пандемія коронавірусу триватиме невизначений період часу і тривалі надмірні заходи карантину суттєво вдарять по економікам їх країн.
Пропоную у цьому контексті уявити, що буде з економікою України, якщо не здійснювати помірковану, виважену політику стримування динаміки поширення вірусу?
Загрози для життя від ускладнень в результаті появи в організмі коронавірусної інфекції COVID-19 — це вагома причина впроваджувати серйозні запобіжні заходи, але вони мають бути домірними — в балансі з допустимими економічними збитками та помірним обмеженням прав та свобод громадян.
Сьогодні українська влада має проявити себе як відповідальний дорослий, який не покладається на «якось воно буде», а зважено аналізує контекст і приймає оптимальні для країні рішення.
Динаміка поширення коронавірусу в світі свідчить, що він зачепить всіх. Закритись від загрози не можливо, можливо лише розтягнути процес поширення вірусу в країні. Задача карантинних заходів — не допустити перевищення пікового навантаження на систему охорони здоров’я понад межу спроможності системи, аби не допустити її нездатності надати належну підтримуючу допомогу пацієнтам. Приклад чого наведений в двох графіках нижче. Не більше, не менше.
З цих двох інфографік видно, чому важливе оперативне реагування та швидкі дії по обмеженню можливості неконтрольованого поширення коронавірусу в геометричній прогресії з одночасними заходами по підвищенню спроможності системи охорони здоров’я надавати допомогу пацієнтам. Тому варто з розумінням поставитись до надмірних заходів української влади.
Але навіть за цей короткий час обмежених можливостей не лише експерти, але й багато простих громадян усвідомили, що довго так бути не може.
Тому, виходячи з цього контексту, уряд мав би працювати посилено над трьома цілями в частині стримування поширення коронавірусу:
1. Забезпечувати належне функціонування системи охорони здоров’я і, за можливості, підвищувати її спроможність. (Почали надолужувати згаяне за багато років)
Щоб номінальна кількість ліжкомісць, була реально забезпечена необхідними технічними засобами для допомоги пацієнтам, як-то апаратами штучної вентиляції легень і так далі.
Якщо виникне потреба, використовувати санаторії та інші заклади оздоровчої сфери для підвищення спроможності системи охорони здоров’я, аж до розгортання мобільних шпиталів.
2. Підвищити спроможність належного діагностування людей, в організмі яких є COVID-19, та реакції на виявлені випадки наявності коронавірусної інфекції в організмі;
— Потрібні належні протоколи примусової самоізоляції людей, які повертаються з-за кордону чи контактували з носіями в Україні. (Якийсь рух в цьому напрямку є)
— Сімейні лікарі, а також заклади охорони здоров’я мають бути забезпечені в достатній мірі тестами. (Почали забезпечення, але ще до оптимального рівня дуже далеко.)
— Потрібен протокол належних заходів по обмеженню контактів носія з неносіями, з запровадженням санкцій за порушення протоколу. (І в цьому напрямку є певний рух)
3. Створити умови для обмеження числа контактів між людьми та забезпечити можливість індивідуального захисту людей від зараження
— Створити умови для переходу на дистанційну роботу, або переходу на максимально убезпечені умови праці з мінімальними контактами з іншими колегами та надвисокими умовами індивідуального захисту.
— Сформувати жорсткі правила та протокол користування громадським транспортом;
— Сформувати правила перебування в чергах;
— Мотивувати переходити на безготівкові розрахунки;
— Скласти прості правила для громадян, як убезпечити себе від зараження, і «суперкомунікація» їх для кожного громадянина.
Навіть не погано було би відзняти пропагандистські ролики «шлях клієнта», де на прикладах відомих зірок демонстрували необхідну поведінку в різних сценаріях, аби убезпечити себе від зараження.
— Максимальна робота з громадянами через сімейних лікарів щодо інструктування способів поведінки на випадки всіх сценаріїв, які можливі:
— як поводитись, щоб не підхопити COVID-19;
— що робити, якщо відбувся контакт з людиною, яка достовірно є носіям коронавірусу;
— що робити на випадок наявності симптомів;
— що робити, якщо підтверджено зараження;
— які умови потрібно забезпечити для самоізоляції вдома;
— які умови самоізоляції в обставинах, якщо в дома є хтось з симптомами зараження чи вже є носієм COVID-19.
(Поки все далеко від оптимальних показників)
Окрім вище наведених напрямів прикладання зусиль, потрібно зосередитись на трьох завданнях в частині недопущення колапсу економіки:
1. Забезпечити регуляторні умови, які мінімізують збитки завдані бізнесу:
Як мінімум — податкові канікули, пільгові кредити, звільнення від нарахувань на зарплату, як варіант.
2. Пом’якшити удар по добробуту населення:
— Потрібні розумні заходи по мінімізації видатків на утримання працівників, які працюють не на 100%, або не працюють взагалі, через карантин.
В Британії, до прикладу, 80% заробітної плати держава бере на себе, а 20% за роботодавцем. За таких умов людина не буде звільнена і бізнес не збанкрутує. Таким чином населення не втратить прогнозовані доходи.
— Потрібно стримати споживчу інфляцію.
Уряд має забезпечити відсутність дефіциту необхідних товарів, створюючи умови для насичення ринку ними, в тому числі ліквідовуючи ПДВ на них та постачаючи мережам збуту товари з Держрезерву, куди потрібно закупити з бюджетних коштів в достатній мірі дефіцитний товар.
Таким чином буде убезпечено населення від збільшення видатків на базово необхідні товари та послуги.
3. Здійснити секвестр бюджету
Ми маємо недовиконання бюджету в першому кварталі 2020 року, коли перших два місяці року принесли мінус 0,5% ВВП та багатомільярдне недовиконання зборів від податкової та митниці.
Всі заходи по мінімізації удару по добробуту населення та збитків для бізнесу неодмінно вдарять по дохідній частині бюджету України. На скільки відсотків буде недовиконана дохідна частина бюджету — 10, 20, 30 чи більше відсотків — невідомо. Але ми маємо бути свідомі того, що видаткову частину бюджету ми маємо скоротити на ті ж самі відсотки, аби не отримати дефолт. Всі ми розуміємо, особливо ті люди, які бачили фільм Дефолт, що нічого доброго це явище людям не несе.
Тому уряд, а головно Мінфін, на чолі з міністром фінансів, має чесно і відверто комунікувати дані недоїмки до бюджету і повідомляти громадян про заходи зі зменшення видаткової частини бюджету з метою недопущення неплатоспроможності держави.
(До зробленого владою по всіх трьох пунктах є великі запитання)
При всьому цьому важливо, аби вся критична інфраструктура та бізнес процеси функціонували за будь-яких обставин. Працівники мають мати можливість доїжджати на свої робочі місця. Має бути безперебійне постачання необхідних цінностей для функціонування цієї інфраструктури.
Щойно уряд впорається з трьома цілями по стримуванню поширення коронавірусу, ми маємо почати відновлювати економічне життя в країні. І це потрібно зробити не пізніше середини квітня, якщо ми не хочемо мати надмірних економічних втрат.
Торгівля має відбуватись, супермаркети, у т.ч. будівельні, мають працювати, СТО, як і заправки, мають працювати… Бізнеси мають мати можливість знайти формат для своєї роботи.
Можливо самостійно розробити регламенти та протоколи, отримати їх затвердження від уряду та неухильно дотримуватись їх. При цьому створити умови для убезпечення працівників та клієнтів від загроз підхопити COVID-19.
Тому сьогодні владі потрібно думати не про надзвичайний стан, а про надзвичайні заходи, які не дадуть економіці «впасти». І, хочу зауважити, перекинути тяготи надзвичайної ситуації на місцеві бюджети, через звільнення від місцевих податків та зборів, та бізнес, через заборону звільнення працівників без компенсацій для бізнесу, це точно не вихід. Бо спершу впадуть вони, а потім впадуть всі інші!
Іншими словами, ми маємо убезпечувати себе від пандемії не ціною економічного колапсу та нівелювання прав та свобод громадян, а розумним міксом належних заходів, виходячи з гіпотези, що вакцини ще щонайменше рік не буде, захворіють майже всі, можна лише допомогти імунітету бороти недугу і підтримати організм в критичний момент, аби він подолав наслідки COVID-19.
Будьмо розсудливими і готовими до того, що цей дощ надовго!
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ