Наслідки вже помітні. Як Трамп «зміцнює» американський бізнес
У лютому 2025 року президент США Дональд Трамп «призупинив» виконання Закону про протидію корупції за кордоном (FCPA)
Цей закон забороняє підкуп іноземних посадових осіб або сприяння корупційним виплатам, до завершення шестимісячного перегляду його сфери дії та застосування. Відтоді виконання FCPA «практично не здійснюється». Хоча Трамп стверджує, що це зміцнить американський бізнес, факти свідчать про протилежне.
Протягом десятиліть широко вважалося, що корупція може «змащувати колеса» бізнесу. Це переконання було остаточно спростовано в основоположному дослідженні 2000 року, проведеному Деніелом Кауфманом і Шан-Джином Веєм, які виявили, що компанії, які давали хабарі для подолання бюрократичних перешкод, не стикалися з меншою кількістю перешкод. Навпаки, корумповані чиновники реагували створенням іще більшої кількості бюрократичних перешкод, щоб вимагати додаткові платежі.
Було також виявлено, що корумповані чиновники адаптували свої вимоги про хабарі до передбачуваної платоспроможності компаній. Кауфманн і Вей показали, що такі практики не тільки не підвищують прибутковість, а й збільшують вартість капіталу, оскільки інвестори і кредитори вимагають премію від компаній, схильних до ризику корупції.
Ці висновки мають насторожити американський бізнес
Пізніші дані підтверджують цей висновок. У 2025 році було проведено всебічне дослідження, під час якого проаналізовано 40 000 спостережень на рівні компаній у 40 країнах Африки на південь від Сахари в період з 2003 по 2023 рік. Воно показало, що корупція є єдиним фактором, який найбільшою мірою стримує зростання компаній. Аналогічним чином, Міжнародний валютний фонд попередив, що високий рівень корупції знижує очікуване зростання, стримує інвестиції в капітал і технології та створює самопідтримуваний цикл стагнації.
Ці висновки мають насторожити американський бізнес. Оскільки адміністрація Трампа послаблює заходи по боротьбі з корупцією і заохочує культуру «плати і грай», межа між законним і незаконним стає небезпечно розмитою.
Наслідки вже помітні. Керівники нафтогазових компаній, які, за повідомленнями, робили пожертвування на президентську кампанію Трампа в обмін на конкретні політичні зобов’язання, тепер є предметом скарг, поданих незалежною наглядовою організацією CREW і демократами з Комітету з нагляду Палати представників. Водночас кількох криптомільярдерів було звинувачено у використанні політичних пожертв для забезпечення впливу та президентського помилування.
Однак саме законодавство не змінилося. У США, як і раніше, незаконно для будь-якої компанії давати гроші або що-небудь цінне в обмін на конкретну «офіційну дію» (хабар) або як винагороду за таку дію (незаконні подарунки). Змінилися пріоритети міністерства юстиції: замість підтримання інституційної незалежності чиновникам надана вказівка активнопросувати і захищати політику Трампа.
У результаті генеральні директори опинилися в більш нестабільній політичній обстановці. Дехто стверджує, що політика «плати, щоб грати» існувала завжди і що бізнес-лідери повинні робити все необхідне для максимізації акціонерної вартості, інші ж вважають тактику Трампа мафіозним шантажем. У будь-якому разі емпіричні дані очевидні: тільки послідовне дотримання антикорупційних правил може захистити компанії від хижацьких державних чиновників і політичного здирництва.
Важливо зазначити, що корупція, як правило, підриває внутрішню культуру компаній, замінюючи дисципліну конкуренції через перевагу залежністю від доступу, хабарів і фаворитизму. З часом те, що починається як тактична поступка, перетворюється на стратегічний занепад.
Є чимало прикладів компаній, які обрали інший шлях. Celtel, телекомунікаційна компанія, заснована Мо Ібрагімом, працювала в 1990-х і на початку 2000-х років у кількох африканських країнах, деякі з яких широко вважалися вкрай корумпованими. Ібрагім зробив відмову від хабарів непорушним правилом компанії, вимагаючи, щоб кожен запит на «плату за сприяння» спрямовували безпосередньо до ради директорів. Замість того щоб покладатися на політичні зв’язки, Celtel зосередилася на технічній досконалості, операційній ефективності та обслуговуванні клієнтів. Ця стратегія окупилася, про що свідчить продаж компанії Zain у 2005 році за 3,4 мільярда доларів.
Аналогічним чином Siemens відновила свою репутацію, викорінивши корупцію. У 2008 році, після того як стало відомо, що компанія заплатила понад 1 мільярд доларів у вигляді хабарів, Siemens встановила нове керівництво і впровадила безкомпромісну політику «тільки чистий бізнес», а від відділів продажу вимагали конкурувати на основі технологічної досконалості та ефективності, а не політичних зв’язків, що дало змогу компанії відновити свою репутацію та стати найкращим партнером для великомасштабних інфраструктурних проєктів, що фінансуються такими установами, як Світовий банк.
Для багатьох компаній довіра таких установ має вирішальне значення. Інжинірингова компанія, раніше відома як SNC-Lavalin, 2013 року ледь не збанкрутувала після того, як кілька корупційних скандалів призвели до десятирічної заборони на участь у тендерах на проєкти, що фінансуються Світовим банком. Зіткнувшись зі звинуваченнями в шахрайстві та різким падінням ціни акцій, компанія прийняла політику нульової терпимості до корупції, контрольовану незалежним спостерігачем. Це відновило довіру урядів, які шукають «чистих» партнерів, і призвело до дострокового зняття санкцій Світовим банком. Перейменована в AtkinsRéalis, компанія повідомила про виручку в розмірі 9,7 млрд доларів у 2024 році.
Обнадіює те, що навіть незважаючи на ослаблення антикорупційного режиму в США, інші країни рухаються в протилежному напрямку. У березні 2025 року Велика Британія, Франція і Швейцарія створили Міжнародну антикорупційну прокурорську робочу групу, продемонструвавши нову прихильність скоординованому правозастосуванню. У результаті великі фінансові установи та юридичні фірми тепер попереджають клієнтів, що «дотримання норм більше не є факультативним», незалежно від змін у політиці США.
Зі свого боку, Європейський Союз запровадив антикорупційну систему, яка гармонізує правопорушення і покарання в усіх 27 державах-членах, замінивши розрізнені національні режими єдиним стандартом. Згідно з новими правилами компанії, визнані винними в підкупі, піддаються штрафам у розмірі до 4−5% від загального глобального обороту.
Глобальним компаніям було б розумно дослухатися до цих сигналів. Коли корупція стає нормою, виникає спокуса пристосуватися і піти на поступки тим, хто перебуває при владі. Але більш розумна стратегія полягає в тому, щоб подвоїти зусилля щодо дотримання стандартів, які не підлягають обговоренню. У довгостроковій перспективі потурання корумпованим чиновникам завжди обходиться компаніям дорожче.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено
Copyright: Project Syndicate 2026