Тиранія ворога має свій алгоритм
Сьогодні Кремль пішов ва-банк, відкинувши остаточно спроби відбілити свої дії в очах світової спільноти
Щодо нічного обстрілу:
Те, що я пережила в катівнях росіян, те що я спостерігаю під час хвиль шахедів і ракет на наші міста — не просто система злочинів, це сакралізоване зло — зло, що прийняло свою сутність і пишається собою. У них існує наука катувань — це більше за все нагадує обряд, а не випадкове насильство, це системний ритуал знищення людської гідності.
В масштабах країни обстріли мирних міст є масштабовані тортури цілого народу.
Струм у катівнях, шахеди по мирних містах, системні побиття в російських тюрмах, ракети по багатоповерхівках з дітьми, інформаційні вкиди з пропагандистськими маніпулятивними наративами — це прояви трансцендентальної тиранії, що направлена на роз'єднання нашої спільноти і живиться страхом своїх цілей.
Сьогодні Кремль пішов ва-банк, відкинувши остаточно спроби відбілити свої дії в очах світової спільноти.
Вони бояться того, що ми все запам’ятаємо
Ворог запускає хвилі шахедів і пропагандистських атак — брудніші, хитріші, глибші. Вони намагаються вбити нас в наших домах і в наших душах — зсередини, щоб не треба було перемагати нас на полі бою.
І ця тиранія має свій алгоритм:
1. Відокремити людину від спільноти.
2. Позбавити її голосу, правди, імені.
3. Змусити сумніватися у власній цінності.
4. Поставити виживання вище за гідність.
5. Нав’язати мову ворога, категорії ворога, страх сформований ідеологами ворога.
6. І змусити повірити, що ніхто не прийде на допомогу.
Це сатанинський механізм знищення народу через руйнування довіри.
Щоб перемогти, треба розуміти не демонологію, а механізм трансценденції тиранії.
Він долається тільки тоді, коли ми залишаємося єдиним цілим.
Єдність — це дія, самих слів мало.
Мусимо:
1. Говорити правду, називати речі і події словами що визначають їх істину сутність;
2. Підтримати того, кого знищують, і фізично і морально;
3. Не погоджуватись на мову ненависті;
4. Обирати гідність в будь якій ситуації.
5. Продовжувати спротив, шукати нові способи впливу і боротьби.
Нас хочуть винищити як націю не лише фізично, а й через роздроблення, токсичну зневіру, нав’язану ворожнечу, викривлення пам’яті, зміну мови, сенсів, нав’язати відчуття безсилля.
Тому наше виживання — це не питання зброї, а питання побудови і укріплення зв’язку між людьми доброї волі.
Зараз будь-яку дію, що може роз'єднувати українців, я сприймаю як роботу на ворога.
Коли ми разом — ми трансцендуємо їхню тиранію.
Вони бояться зброї, але їх найбільший кошмар — усвідомлення того, що ми зберігаємо і примножуємо далі рішучість залишитися вільними людьми.
Вони бояться того, що ми все запам’ятаємо і того, що навіть у катівні чи під обстрілом вільна людина не здається, вільні люди об'єднуються.
Не ми починали цю війну.
Безмежна скорбота за всіма загиблими на цій війні…
А Україна буде завжди.
Текст опубліковано з дозволу авторки