Ліквідація ОАСК та ще дві перемоги України у судовій сфері. Що далі?
Читайте NV у Google
Пропоную свою версію трійки перемог і трьох головних викликів
15 грудня в Україні відзначають день працівників суду. Знаю багатьох гідних представників Феміди, що пішли служити на вірність України на фронт проти російських загарбників, і тих, хто дотримується честі професії на своєму місці. Попри будь-які корупційні спокуси.
2022-й рік у сфері боротьби з корупцією та судових реформувань — ключовий. Ми офіційно стали кандидатами на вступ до Європейського Союзу, проте бодай для утримання цього статусу працювати треба дуже багато та ще трошки. Чого вдалося Україні досягти за цей рік та які задачі стоять на 2023-й у судовій сфері? Пропоную свою версію трійки перемог і трьох головних викликів.
Відновлено роботу конкурсної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів
Критично необхідно було призначити членів ВККС задля поновлення роботи самої комісії з добору суддів на поповнення суддівського корпусу та завершити кваліфікаційне оцінювання чинних суддів. У складі Конкурсної комісії є 6 осіб: три представники від Ради суддів України (суддя Київського апеляційного суду Сергій Верланов, суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Євген Мєзєнцев та суддя Касаційного господарського суду Іван Міщенко) та ще три — креатури від міжнародних партнерів (колишній спецпрокурор у Нідерландах Роберт Брухкайсен, екссуддя федерального суду з Канади Тед Зажечни та колишній голова Верховного Суду штату Мічиган Стівен Маркмен).
Комісія оголосила конкурс на зайняття посади члена ВККС і почала приймати заявки на участь 4 лютого 2022 року. Кінець прийому мав би тривати до 4 березня, але був призупинений через російську агресію.
13 липня 2022 року Конкурсна комісія з добору кандидатів оголосила про поновлення конкурсу на зайняття посади члена ВККС. Також були внесені зміни до Регламенту задля усунення перешкод в роботі під час воєнного стану. Співбесіди з кандидатами проводитимуться у відкритому форматі, що забезпечує прозорість процедури та комунікацію із суспільством.
Виявлено та відсторонено від роботи громадянина РФ на ключовій посаді судової гілки влади
15 вересня вийшло журналістське розслідування «Схем», з якого ми дізналися шокуючу новину: увесь цей час голова Касаційного господарського суду у складі Верховного суду Богдан Львов мав громадянство країни-ворога. Яке йому видали ще в 1999-у році, а у 2012-у поновили з нагоди досягнення 45 років.
«Вовчий суд» не можна було не ліквідувати
Сам Львов у своїх соцмережах факт російського громадянства заперечував, проте факт ворожого паспорту підтвердили в СБУ. На підставі цього 5 жовтня голова Верховного Суду Всеволод Князєв відрахував Львова зі штату Верховного Суду.
Ліквідували ОАСК
Позаяк, найголовніша і найгучніша перемога сталася 13 грудня, коли спершу Верховна Рада 310 голосами підтримала ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду. Після чого Президент Володимир Зеленський своїм підписом підтримав цю законодавчу ініціативу.
У 13 квітня 2021 року після чергового корупційного скандалу президент зареєстрував невідкладний законопроєкт № 5369 про ліквідацію Окружного адміністративного суду, який нарешті ухвалили лише в грудні 2022 року. Чому варто було ліквідувати так званий «Вовчий суд»? Хоча би тому, що його не можна не ліквідувати.
Серед найгучніших скандалів: у 2013-у представник ОАСК Богдан Санін заборонив мирні зібрання в Києві на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях із 1 до 7 грудня, чим фактично дозволив режиму Януковича бити прихильників Євроінтеграції; у квітні 2019 року суддя ОАСК Анна Кузьменко заборонила перейменування Української православної церкви Московського патріархату, а саме вказування її належності до РФ; «плівки Вовка»: суддя Павло Вовк і Ко намагався призначити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) зручних для себе осіб. Вовк отримав за це підозру. На жаль, це лиш дещиця прикладів, із якими прямо пов’язували «Вовчий суд». Корупція, антиєвропейські погляди та прихильність до ворога — усе це в той чи інший час було притаманно вже ліквідованій структурі.
Такими були судові перемоги 2022-го. Тепер — щодо ключових задач.
Заповнити наявні вакансії в КСУ політично неупередженими професіоналами
Після ухвалення КСУ резонансного рішення у справі щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 Венеційська комісія у своєму висновку закликала Україну:
передбачити нову процедуру відбору кандидатів на посади суддів КСУ, зокрема за допомогою спеціального органу з міжнародним компонентом задля забезпечення професійних та неупереджених кандидатів;
не заповнювати вакансії у КСУ до оновлення правил відбору на законодавчому рівні.
Одна з перших вимог до нас як уже кандидата на вступ до Євросоюзу звучить так: «ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеційської комісії».
27 липня 2022 року Верховна Рада України призначила народну депутатку від «Слуги народу» Ольгу Совгирю суддею КСУ попри порушення чинного законодавства. І лише в серпні 2022 року зареєстрували законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді КСУ на конкурсних засадах. Який, щоправда, також містить недоліки (другорядна роль Дорадчої групи у відборі кандидатів, збереження нелогічної ролі комітету Верховної Ради України та його повноважень з проведення співбесід з кандидатами).
Номінально КСУ має складатися з 18 представників: Президент, ВРУ та з'їзд суддів призначають по 6 фахівців. Але 6 грудня в і так недоукомплектованому складі КСУ залишилося взагалі 13 представників після звільнення Ірини Завгородньої, Сергія Саса, Ігоря Сліденка (усі троє — квота парламенту). КСУ є повноважним здійснювати конституційне провадження, якщо у його складі є щонайменше 12 суддів. Тому зараз ми близькі до небезпечної ситуації — потрібні нові призначення.
13 грудня 2022 року Верховна Рада ухвалила в цілому закон про КСУ, що не тільки не вирішує проблеми політичної залежності суддів КС, а й сприяє продовженню практики політичних призначень.
Отже, необхідність доопрацювання процедури конкурсного відбору та призначення суддів КСУ по прозорій та справедливій процедурі й далі стоятимуть на порядку денному.
Відновити повноцінну роботу Вищої ради правосуддя
Рівно рік тому в Україні стартувала судова реформа, покликана, зокрема, очистити та оновити Вищу раду правосуддя (акцентую: ключовий орган судової системи). Для цього створили спеціальний орган — Етичну раду, залучивши до її складу незалежних міжнародних експертів та надавши їм вирішальний голос у прийнятті рішень.
Реформа дала перші результати, ще навіть не розпочавшись. Більшість тодішніх членів ВРП, побоюючись перевірок свого майнового стану та незручних запитань щодо їхньої діяльності, добровільно відмовились від посад 22 лютого. Для повноцінної роботи ВРП п’яти з 21 члена вочевидь недостатньо. Адже, згідно з Конституцією, Вища рада правосуддя є повноважною за наявності щонайменше 15 членів. Процес добору кандидатів через співбесіди зупинило повномасштабне вторгнення.
В березні Верховна Рада терміново проголосувала закон, яким передала частину завдань ВРП голові Верховного Суду. Але найважливіші функції органу — призначення, переведення, покарання, відсторонення та звільнення суддів — делегувати голові Верховного Суду чи будь-кому іншому без змін до Конституції неможливо. Змінити Конституцію під час війни — також.
Етична рада відновила свою роботу лише наприкінці квітня. У серпні були припиненні повноваження 1 члена ВРП та водночас обрано ще трьох нових членів. Тож наразі у ВРП уже є семеро членів. Для відновлення повноцінної роботи органу треба призначити ще вісім. Рівно стільки вакантних посад зараз має з'їзд суддів. Тож необхідно, щоб у грудні чи січні був проведений з'їзд суддів і на ньому обирати 8 нових членів ВРП. Це розблокує роботу органу та забезпечить подальші прозорі конкурси на посади суддів.
Відновити діяльність окружного адміністративного суду для Києва та області
Ліквідація ОАСК — це лише перший крок. Тимчасово до утворення нового Київського міського окружного адміністративного суду його справи розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом (обласним). Важливо провести прозорий та відкритий конкурс на посади суддів до цього суду, за участі у процесі відбору оновлених ВРП, ВККС, нової Громадської ради доброчесності. Інакше маємо загрозу виникнення нового ОАСК.
ЗСУ, відкинувши ворога від Києва, запобігли плану реставрації режиму Януковича через ОАСК і КСУ. Тепер ми маємо забезпечити те, щоб після перемоги ми, наші наступні покоління та воїни світла української армії жили в суспільстві, що з верховенством права було би гідним їхніх вчинків.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ