Росія очима Маркса і Енгельса. Які думки цих авторів були в СРСР заборонені
Читайте NV у Google
«Російський ведмідь здатний на все, особливо коли він знає, що інші тварини, з якими він має справу, ні на що не здатні», — писала американська газета New York Daily Tribune 14 липня 1853 року
Автор цих рядків — лондонський кореспондент видання, політичний емігрант з Німеччини 35-річний Карл Маркс. Ні він, ні його інтелектуальний партнер Фрідріх Енгельс аж ніяк не могли уявити, що саме здатна на все Росія вивчатиме їхні твори найбільше.
Читати їхні думки було складно. Навіть до газет та в приватних листах вони писали довгими, на цілі абзаци реченнями — з купою латинських або французьких висловів, з постійним згадуванням історичних персонажів чи політиків-сучасників, яких мало хто вже знав.
Вивчати твори цього тандему починали ще в підлітковому віці. Настільки, що в пізньому СРСР ходив анекдот про студента-медика, який на іспиті не міг розрізнити чоловічий і жіночий скелети. «Та, це ж навіть у школі вчать!» — розгнівався професор. На що бідолаха зніяковів: «Ой, невже це Маркс і Енгельс».
Маркс не сумнівався, що цар Петро І перейняв прагнення Чингізхана захопити світ
Однак думки цих авторів про справжню Росію були в СРСР заборонені.