З цим серйозна проблема. Як побудувати сильну Україну
Ми все ще не єдина нація, яка системно будує свою державу, а розрізнені люди, що живуть на одній території. І цю порочну традицію треба припиняти
Ідея ідеологічного виховання не реалізовується в Україні всі 29 років. На жаль, після розвалу Радянського Союзу нові керівники України перейнялися не ідеологією держави і формуванням світогляду громадян, а власним збагаченням. У підсумку ми бачимо, що вони непогано живуть і все у них склалося, а ось з громадянською свідомістю і ідеологією в Україні серйозна проблема. Тому що ідеології немає. Як немає мети для держави і немає стратегії її досягнення.
Замість закладання в дитини базисних стандартів особистості і усвідомлення цінності держави, замість поважного формування ставлення до людини і до суспільства, до досягнень, до історії і сьогоднішнього порядку денного, замість прищеплення любові до України і поваги до співгромадян влада пропонує лише образи, що не наповнені смислами. Замість суті пропонують лише форму. Патріотизм, гуманістичні та моральні цінності, шанування героїв і повага до символів України часто декларуються владою, але це лише слова, які так і не переходять в якусь дію з ідеологічного виховання наступниих поколінь.
Давно пора закладати в молоде покоління основоположні цінності, ідеї, переконання, що відображають сутність української державності й формувати активну громадянську і особистісну позицію молоді в становленні сильної й авторитетної держави. Але для цього керівництву України необхідно сформувати ідеологію і фактично окреслити цілі, до яких ми рухаємося. І ці цілі повинні стати тим образом, на який ми будемо орієнтуватися і усвідомлювати, якою має в підсумку стати наша країна.
Я бачив, як ідеологічне виховання успішно реалізовано в різних країнах. Наприклад, США, Ізраїль і Естонія формують з дитинства в своїх громадянах любов до країни і патріотичну позицію, базуючись саме на ідеологічному вихованні. А в Росії ідеологічне виховання використовується для масового формування в суспільстві імперського мислення, насадження релігійності, а також йде закладання сприйняття влади, як сили, чиї дії є безсумнівними. Кожна держава за допомогою ідеології формує своїх громадян. Але Україна, все ще не маючи власної ідеології, самоусунулася і віддала право формувати світогляд своїх громадян всім, хто хоче. І тому ми бачимо не тільки розкол в суспільстві, а й абсолютну відсутність стратегії розвитку держави. На цьому паразитують наші вороги як зовнішні, так і внутрішні. У підсумку ми все ще не єдина нація, що системно будує свою державу, а розрізнені люди, що живуть на одній території. І цю порочну традицію треба припиняти.
Чи здатні на це Зеленський і його оточення? Вже зараз впевнено можна відповісти, що не здатні, як були не здатні і всі, хто керував Україною раніше. Інакше б ми вже бачили результати ідеологічного виховання в системі освіти, в ЗМІ, в культурній сфері. Треба визнати, що з 2015 року були спроби формувати ідеологію через кіно і книги, але без системного підходу вони були лише малими елементами, що не впливають на загальну картину. Гірше буде, якщо й ці елементи зникнуть, а український культурний простір буде заповнювати держава з ворожою для нас ідеологією. Мова про РФ. І те, що проблема поки що не вирішується говорить лише про одне, що цей напрям Зеленському не цікавий, а формуванням громадянського суспільства та ідеологічним вихованням влада не планує займатися.
Але проблема сама не зникне, а значить, необхідно потурбуватися про її вирішення. Сподіваюся, що вже наступне керівництво України почне цим займатися. Але станеться це лише тоді, коли громадяни оберуть владу, яка захоче увійти в історію своєю державницькою позицією і своїми досягненнями, а не своїм збагаченням або скандалами. А вибір того, хто прийде до влади, залишається за виборцями.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ