Бунт в Черкасах. Три проблеми для Зеленського
Дуже легко критикувати протестувальників тим, хто має можливість «пересидіти». Але, на жаль, таких людей у нас небагато
Спроба влади Черкас змінити норми карантину висвітлила відразу три проблеми нашого сьогодення.
1. Наявність слабкої некомпетентної центральної влади неминуче призведе до посилення ролі «місцевих еліт».
І це абсолютно нормальне явище, притаманне будь-якій системі. Якщо директор заводу некомпетентний — зростає вплив керівників цехів. Якщо слабкий управляючий банком — зростає роль керівників управлінь та департаментів. Якщо нікчемний голова колгоспу — збільшується вплив бригадирів.
Про такі наслідки кадрової політики команди Зеленського фахівці говорили відразу після початку роботи нового складу Верховної Ради. І цей процес почався.
І почався він зовсім не з Черкас! Згадайте нараду в Харкові, на якій Ярославський «розтоптав» голову Харківської ОДА. Кернес у своєму телеграм-каналі назвав «губернатора» «молью». Подібна інформація надходить з різних регіонів.
Подейкують, що стартував процес створення «партії мерів» напередодні місцевих виборів.
І це не має нічого спільного з децентралізацією!
Пустопорожні лякали від президента та заступника голови Офісу на адресу мера Черкас лише яскраво демонструють некомпетентність і недолугість влади.
2. Карантин.
Обмежувальні заходи, запроваджені владою, без сумніву, мають свої позитивні наслідки. Саме завдяки ним нам вдається уникати тих жахливих наслідків, які мають місце в США та деяких країнах Європи. Респект!
Але саме ці позитивні наслідки зіграли з нами злий жарт: громадяни втратили відчуття небезпеки. Все більше стає тих, хто вважає що пандемія — це «фігня», яку хтось там вигадав. У населення відсутнє відчуття небезпеки.
Саме тому й панують настрої щодо скасування обмежувальних заходів. Радив би тим, хто так вважає, подивитись на жахливі показники захворюваності серед лікарів.
В Україні близько 20% хворих — лікарі. Отже, ні про який ефективний захист, окрім карантину, говорити не варто. Тут держава себе повністю зганьбила.
3. Економічна та фінансова криза.
Саме критичне фінансове становище спонукає громадян вимагати від влади послаблення обмежувальних заходів. І я чудово розумію людей, які опинились без засобів для існування: без заощаджень, без роботи, без перспективи.
Дуже легко критикувати протестувальників тим, хто має можливість «пересидіти». Але, на жаль, таких людей у нас небагато.
Замість дієвих заходів з підтримки населення влада розповідає про «програми», які будуть впроваджені в майбутньому: пільгові кредити, іпотеки… Але людям не вистачає коштів уже зараз!
Один з підприємців розповідає, що за півтора місяці вимушеного простою йому не скасовано ні сплати оренди, ні сплати єдиного податку. Тривають масові вимушені звільнення працівників.
Разом з тим великою помилкою є сподівання на те, що відкриття ринків вирішить фінансово-економічну кризу.
Прогнози світових дослідників, на жаль, дуже невтішні: розірвані ланцюжки, оновлення яких вимагатиме років! Окремі галузі зазнають суттєвих змін і відбудеться світовий перерозподіл ринку: ті країни, які здатні запропонувати найбільш ефективні шляхи подолання кризи, не лише швидше за інших подолають наслідки, а й отримають нові ринки збуту.
Бравурні промови Володимира Зеленського щодо створення нових робочих місць, щодо повернення заробітчан — свідчення примітивного уявлення цієї людини про реалії сьогодення.
А ще, дивлячись на зелені лякалки, згадав відоме прислів'я: собака, що голосно гавкає - не кусає.
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ