Як залучити до лав ЗСУ фаталістів та ухилянтів
І в чому помилка зовнішньої реклами багатьох бригад
Колонка підготовлена за інтерв'ю з Павлом Казаріним на Radio NV
Коли я з Юрієм Мацарським прийшов у військкомат 25 лютого 2022-го року, я не думав, що в повномасштабному форматі війна триватиме стільки, скільки вона триває зараз. У мене і у кількох моїх побратимів, з якими ми говорили, було відчуття, що мине місяців чотири-п'ять, можливо, шість, а потім війна трохи зменшиться у рівні напруги.
Потім, я пам’ятаю, було внутрішнє маркерне відчуття, що в АТО термін ротації, термін призову складав 14 місяців. Хлопці, які заходили по хвилях мобілізації, служили саме стільки. Тоді було відчуття, що є внутрішній рубіж: треба протриматися 14 місяців, щоб не було соромно перед тими, хто служив до тебе під час Антитерористичної операції. Потім були різні внутрішні додаткові водорозділи.
Я чому про це згадав? Тому що у мене є друг, який бігає ультрамарафони. І він каже, що коли ми виходимо на дистанцію, ніхто не біжить по внутрішніх відчуттях ані 42 кілометри, ані 60 кілометрів, ані більше. Кожен біжить до того пагорба, до цієї галявини, до того дерева, до того повороту. Зараз я особисто так само: ти біжиш до чергової відпустки, або до ротації, або до якоїсь річниці чогось важливого в твоєму житті. У мене зараз чергова внутрішня маркерна дистанція — десь в середині квітня.