Читайте NV у Google
Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив скаргу російського газового монополіста Газпрому та залишив у силі рішення арбітражу від червня 2025 року
Насамперед дякую тим, хто безпосередньо захистив рішення Цюріхського арбітражу у Федеральному Верховному суді Швейцарії. І керівництву компанії та країни, ЗСУ, які дали можливість юристам працювати над цим під час повномасштабної війни.
Це був остаточний юридичний захист правомірності нашої вимоги до Газпрому виконати умову контракту 2019 року щодо «качай або плати» і заплатити всю передбачену контрактом суму за заброньовані потужності.
Чому це важливо? Нагадаю, наш контракт був складений таким чином, що за транзит територією України відповідав Нафтогаз, а от якщо Газпром не подає газ для транзиту — це вже його відповідальність, і він все одно має платити за транзит.
Якщо Газпром не подає газ для транзиту — це вже його відповідальність
Унаслідок повномасштабної військової агресії Росії у 2022 році транзит через одну з точок входу був неможливим. Зауважу, що Газпром свідомо зменшив поставки газу до Європи (щоб вона відмовилася від підтримки України), тому не використовував усі заброньовані потужності, і він просто скористався військовою агресію Росії для того, щоб перекласти відповідальність за неможливість транзиту однією з гілок на нас і не платити за відповідну частину заброньованих потужностей.
Ми виходили з того, що це неприйнятно, що Газпром отримає фінансову вигоду від того, що його основний власник, російська держава, окуповує українську територію. Ми попередили про це Газпром. Також ми показали, що у Газпрому є можливість перенести обсяги транзиту на іншу точку входу, тобто що Газпром насправді просто не хоче платити за заброньовані потужності. Газпром очікувано свою позицію не змінив. Тому ми у вересні 2022 року подали позов до арбітражу.
Арбітраж був складним. Формальна інтерпретація положення контракту про те, що ми відповідаємо за транзит територією України, була проти Нафтогазу. Але за нас були інші положення контракту, загальні положення права Швеції, контекст переговорів та наші дії щодо виконання контакту.
Це заслуговує на окрему розповідь, як ми боролися за ці положення контракту і за застосування права Швеції при укладенні контракту у 2019 році. Скажу тільки, що після поразки у попередньому арбітражі за контрактами за правом Швеції, Газпром і особисто Путін були категорично проти його застосування до нового контракту і наполягали на праві Англії. Ми були категорично проти інших варіантів. Навіть Меркель намагалася переконати спочатку Путіна, потім (через спецпосланця) нас, але в результаті ми свого досягли.
Також окремою темою є те, які позовні вимоги ми (ще?) не висували.
Якщо підсумувати, захистити цей контракт у арбітражі, а потім в апеляції, було непросто та важливо.
Користуючись нагодою також ще раз дякую тим, хто займався Цюріхським арбітражем, переможне рішення якого витримало апеляцію. І дякую своїй команді, яка допомогла підписати контракт, за яким можна було виграти в арбітражі.
Що далі?
1. Гроші стягнути з Газпрому складно, але можливо. Бажаю успіху та витримки тим, хто цим займається.
2. Був створений важливий прецедент, який потрібно використовувати, — російська компанія відповідає перед українською компанією за наслідки військової агресії Росії.
Текст опубліковано з дозволу автора