Незадіяний потенціал. Як Україні впоратися з демографічними викликами

Текст опубліковано у спецвипуску журналу NV Світ попереду 2025 за ексклюзивною ліцензією The Economist. Републікацію заборонено

Україна зіштовхнулася з безпрецедентними демографічними викликами, які загострилися внаслідок воєнної агресії РФ. Через міграцію, зниження народжуваності та високу смертність населення скоротилося до 31 млн осіб, ще 5 млн проживають на тимчасово окупованих територіях, 5 млн знайшли прихисток за кордоном, переважно молоді жінки та діти.

Для рішення цих викликів Мінсоцполітики разом із міжнародними та національними партнерами розробили Стратегію демографічного розвитку України до 2040 року та план заходів з її реалізації. Цей документ окреслює кроки для укріплення демографічної стійкості.

Працюючи над стратегією, ми дійшли висновку, що тут простих рішень не існує. На демографію впливає чимало факторів, а тому потрібен комплекс злагоджених дій на всіх рівнях. Міжнародний досвід показує, що найефективнішою є політика, спрямована на створення комфортних умов для життя в країні. Це можливість мати індивідуальне житло. Розвинена безбар'єрна інфраструктура. Фізична і психологічна безпека. Соціальна згуртованість населення. Можливість працевлаштуватися і отримувати дохід.

Кожна людина, яка бажає працювати, повинна мати таку можливість

Ринок праці — взагалі окрема складова демографічної політики. Адже, з одного боку, ми маємо дефіцит кадрів: Мінекономіки прогнозує, що Україні не вистачатиме 4,5 млн робочих рук протягом наступних 10 років. З другого — у нас є величезний незадіяний резерв, виключений з ринку праці: люди з інвалідністю, особи ВПО, ветерани, жінки, люди старшого віку.

До речі, старіння населення — тенденція, характерна для всіх розвинених країн світу, але війна прискорила її для нас. Середній вік українців зріс із 41 року у 2020-му до 45 років у 2024-му. Частка населення у віці 60+ років наразі становить 25% і буде зростати, що впливатиме на всі сфери життя. Змінюватиметься портрет споживача, попит на продукти і послуги. Ставатиме більше кандидатів старшого віку. Збільшуватиметься потреба в публічних послугах медицини, догляду, перенавчання, допомоги по господарству тощо.

Тому одна з відповідей на питання, як впоратися з викликами, — учитися абсолютної інклюзії і готуватися до активного довголіття. Ми більше не можемо дозволяти собі дискримінацію. Ми маємо інвестувати в те, щоб виключені з ринку праці люди знову ставали його учасниками.

Кожна людина, яка бажає працювати, повинна мати таку можливість. Компанії мають переглянути HR-стратегії, адаптувати робочі місця для осіб з інвалідністю тощо. Громадський сектор має розуміти важливість розвитку послуг з догляду. Органи місцевого самоврядування — забезпечити безбарʼєрність, турботу про людей старшого віку тощо. Держава має реформувати пенсійну систему для гідного життя на пенсії.

Інклюзивний ринок праці та інвестиції в наявний людський капітал всередині країни — найшвидше вирішення проблем з нестачею робочих рук та важливий крок у напрямку демографічного розвитку України. Цей взаємовигідний шлях потребує злагоджених дій держави, бізнесу та суспільства.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV