Зеленський не захотів дочути картонковий Майдан

● Ракети росіян вбили 10 мирних українців. Російські війська завдали ракетного удару по селищу Печеніги на Харківщині. Внаслідок атаки загинули 10 людей, ще 18 постраждали.

На місці влучання двох ворожих ракет пошкоджені поштове відділення, магазини, приватні житлові будинки та автомобілі. Також горіли кафе, господарська споруда та гараж на території приватного будинку.

● Пів доби дрони штурмували Бровари. У ніч та вдень 18 серпня Росія атакувала Україну реактивними шахедами, КАБами та ракетами, під ударами були Київщина, Запоріжжя та Запорізька область, південь України. Через нічну атаку дронами в Запоріжжі загинуло двоє людей. У Ізюмі на Харківщині постраждали пʼятеро людей, серед яких 9-річний хлопчик, пошкоджено пʼять приватних будинків. В Києві з ночі до вечора вісім разів оголошували тривогу через загрозу БпЛА (і, станом на 18−00, існувала загроза дев’тої), які майже постійно атакували Бровари та прилеглі селища.

Бровари перебували під постійними ударами російських реактивних бепілотників з ночі. Серед іншого там постраждав розподільчий центр мережі EVA, який обслуговував фізичні магазини EVA та інтернет-майданчик EVA.ua.

● На Дніпропетровщині розширили зону примусової евакуації. На Дніпропетровщині вирішили примусово евакуювати родини зі дітьми з 16 населених пунктів Миколаївської, Петропавлівської та Української громад Синельниківського району.

«Протягом місяця виїхати звідти слід родинам з дітьми. Вивезти на більш безпечні території батьки, опікуни чи законні представники мають 2177 хлопчиків та дівчат», — пояснив у ТГ Олександр Ганжа, очільник Дніпропетровської ОВА.

● Наступ з півночі можливий за однієї умови. Наразі ознак готовності Кремля до нового наступу з півночі немає. Однак потенційно така операція можлива, ключовим фактором може стати нова хвиля мобілізації в РФ, розповів РБК-Україна Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР.

Один із керівників воєнної розвідки уточнив: чи буде мобілізація, можна буде побачити після виборів до держдуми РФ у вересні.

● Київ готовий до зими лише на 50%. Станом на середину серпня із запланованого обсягу робіт у рамках підготовки Києва до опалювального сезону виконали майже 50%. Про це розповів мер столиці Віталій Кличко. «Минулої зими, в сильні морози, агресор цілеспрямовано бив по енерго- та теплогенерувальним об'єктах. І, готуючись до опалювального сезону, наше головне завдання — підготувати дублювальну систему. Система теплопостачання в Києві - одна з найбільших у Європі, будували її десятиліттями. І за такий короткий проміжок часу докорінно змінити її неможливо», — сказав він.

Кличко поскаржився, що місту не вистачає фахівців, коштів і часу.

● Рій безпілотників атакував серце путінської Росії. У ніч проти 18 серпня російська влада заявила про масовану атаку безпілотників на Москву та область. Мер столиці РФ Сергій Собянін стверджував, що в період з вчорашнього вечора до 5:00 ранку у бік регіону летіло 620 БпЛА, і запевнив, що всі були знищені. Водночас у Підмосков'ї внаслідок нічної атаки спалахнула пожежа на одному зі складів Wildberries. Місцева влада визнала, що серед об'єктів, пошкоджених унаслідок атаки, була трансформаторна підстанція в Електросталі, торговельний павільйон поблизу ТЦ Глобус у Коломні й «загоряння будівельних риштувань та ізоляційних матеріалів на території споруджуваного житлового комплексу» в Котельниках.

В українській компанії Fire Point, виробника дронів та ракет, показали кадри нальоту та пояснили: «У районі Московського НПЗ (в Капотні) повідомлялося про вибухи, а в Обухово — про можливе влучання по складській інфраструктурі».

● Британський прем'єр не злякався погроз Москви. Лондон і надалі надаватиме Україні максимальну підтримку, заявив у вівторок прем'єр Великої Британії Енді Бернем. «Велика Британія робить те, що давно обіцяла робити: надавати підтримку Україні на 100%», — сказав він під час поїздки до Вулвергемптона, коментуючи заяви російської сторони щодо наслідків для Лондона через використання Україною британських безпілотників для ударів по Росії. «Ми не тимчасові друзі. Ми будемо з Україною у скрутні часи, і це не зміниться», — наголосив прем'єр.

Раніше посольство РФ у Лондоні пригрозило Великій Британії «наслідками» через постачання Україні безпілотників, що начебто сприяє ескалації війни.

Повернусь до Києва, до внутрішньополітичних подій:

● Зеленський не захотів дочути картонковий Майдан. Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання на призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ. «Завтра голосування за двох міністрів: МО та МЗС», — додав у ТГ повідомивший про це Ярослав Железняк, депутат від опозиційної фракції Голос. При цьому на сайті парламенту відповідні президентські ініціативи на той момент не були зареєстровані. Проте пізніше спікер ВР Руслан Стефанчук підтвердив, що подання на Хмару до Ради потрапило.

З липня в Києві та інших містах тривали протести, учасники яких вимагали від президента повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони та звільнити головкома ЗСУ Олександра Сирського. Зеленський почув лише другу з цих «картонкових» пропозицій. Мітинги на підтримку Федорова тривали до останніх днів, в неділю в Києву навіть пройшла хода…

Проте, є шанс, що Рада завтра, під час голосування, дослухається до мітингарів…

● До речі: за словами того ж Железняка, народна депутатка Мар’яна Безугла знову приєдналася до фракції Слуга народу у Верховній Раді. Водночас двоє «слуг» — Андрій Жупанин, заступник голови комітету з питань енергетики, та Остап Шипайло — написали заяви про складення депутатських повноважень.

● Рада змінила закон про вищу освіту. Верховна Рада схвалила державну підтримку здобувачам вищої освіти, — за відповідний законопроєкт (той змінює деякі закони щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам) у цілому проголосували 298 народних депутатів.

Зміни Закону про вищу освіту стосуються, зокрема, визначення регіонального замовлення: додана стаття 41 передбачає забезпечення права на здобуття вищої освіти, в тому числі шляхом безоплатного навчання за державним або регіональним замовленням, з повною або частковою оплатою навчання за рахунок держгрантів, пільгових довгострокових кредитів на навчання, ваучерів. Стаття також визначає категорії осіб, які можуть повторно здобути вищу освіту з використанням коштів державного (місцевого) бюджету. Крім того, Рада внесла зміни до статті 44 щодо прийому на навчання для здобуття вищої освіти, а саме конкурсного відбору вступників, розрахунку конкурсного бала, переліку осіб, які можуть брати участь у конкурсному відборі з урахуванням балів за вступні випробування замість балів зовнішнього незалежного оцінювання або вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання.

І насамкінець:

● Коновальця перепоховали. На Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом відбулася церемонія перепоховання першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця.

На процесії зокрема були присутні президент Володимир Зеленський, прем'єр Сергій Корецький, керівник ОП Кирило Буданов, його заступниця Ірина Верещук, спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук та його заступниця Олена Кондратюк, глава Мінветеранів Віталій Кім, в. о. міністра закордонних справ Андрій Сибіга, в. о. міністра оборони Євгеній Хмара та міністр внутрішніх справ Іван Вигівський.

Пам’ятайте, що принесло вчора, живіть сьогоденням і вірте в майбутнє - своє та країни.