Як вплинуло на доходи РФ обмеження ціни на нафту
Читайте NV у Google
Скоро мине рік, як було запроваджено обмеження ціни на російську нафту. Чого вдалося досягти
Механізм обмеження цін на нафту переслідував двояку мету: знизити доходи Росії від експорту нафти при збереженні російської пропозиції на ринку. В останні місяці Росія систематично продає свою нафту за ціною, вищою за обмежувальний рівень у шістдесят доларів за барель, оскільки ціна нафти марки Brent наблизилася до ста доларів за барель. Але все ще можна стверджувати, що обмеження знизило середню ціну бареля російської нафти, навіть в умовах зростання світових цін, таким чином знизивши доходи Москви. Останні звіти про значні податкові надходження ставлять під сумнів те, як довго може це тривати.
Окрім того, що Захід має зробити для усунення очевидних прогалин у правозастосуванні, він також стикається з комунікаційною проблемою. За останні тижні й місяці на перших шпальтах видань з’явилося безліч заголовків на кшталт «обмеження ціни не працює». Важко не погодитися з тим, що ця політика не в змозі утримати покупців російських барелів від сплати понад шістдесятидоларової межі, встановленої в грудні минулого року. Але західні політики більше зосереджені на тому, якої шкоди зазнає російська економіка, і вважають, що краще оцінювати її під цим кутом зору, аніж те, чи працює цей складний механізм обмеження цін насправді.
Росія втратила понад $47,3 млрд з моменту запровадження цінової стелі
Згідно з оцінками GeoEconomics Center Atlantic Council, Росія втратила понад $47,3 млрд доходу від експорту нафти з моменту запровадження обмеження ціни. Це, згідно з митними даними, більше половини від $88,3 млрд, що їх Росія заробила на експорті сирої нафти за той же період. Це не свідчить про невдачу. Знижка, з якою російська нафта вже продавалася порівняно зі світовими цінами, була закріплена верхньою межею. Навіть після того, як у вересні середня ціна російського бареля пробила верхню межу, дисконт на зростання світових цін зберігся.
Поки що спроби Заходу посилити правозастосування були обережними, що свідчить про те, що пріоритет збереження російської нафти на ринку залишається принаймні таким же важливим, як і обмеження доходів. Перші санкції, запроваджені Міністерством фінансів США у зв’язку з обмеженням цін на нафту в жовтні, були відносно малопомітними: лише два нових пункти стосувалися фірм, що базуються за межами коаліції країн, які запровадили це обмеження. Надане обґрунтування полягає в тому, що фірми використовували американські послуги (імовірно, страхування) для поставок, які не відповідали встановленим лімітам. Політики в США кажуть, що ця перша спроба застосувати санкції за обхід ліміту має служити стримуючим фактором і що пізніше може бути визначено довший список організацій. Очікується, що наступний пакет санкцій Європейського Союзу (ЄС) — дванадцятий — також включатиме заходи проти обходу обмеження цін.
Але в міру того, як все це просувається вперед, тим, хто намагається зрозуміти, що робитиме Захід, слід менше звертати увагу на розповіді про те, чи «працює» дуже складний механізм. Замість цього вони повинні зосередитися на тому, як політики балансують між двома пріоритетами: утримати російську нафту на ринку і, таким чином, обмежити зростання цін, спричиняючи при цьому хоча б якийсь вплив на доходи Росії.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Atlantic Council. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV