Історія одного вильоту. Чому український Су-25 був приречений
Повітряна війна над Україною набагато жорсткіша та інтенсивніша, ніж прийнято вважати. На рахунку Росії близько 200−300 вильотів щодня
Сьогодні я продовжу розмову про повітряну війну над Україною — у форматі чергової частини циклу, який я почав ще наприкінці листопада минулого року.
Причина проста: за останні кілька днів з’явилося одразу кілька сумних нагадувань — передусім у вигляді відеозаписів і повідомлень у соцмережах про нові збиті літаки, які наочно демонструють усю запеклість цієї повітряної війни. І тут я хочу наголосити: неважливо, усвідомлюєте ви це чи ні, неважливо, хто і як про це повідомляє, — цю повітряну війну ведуть запекло і вкрай інтенсивно.
Постійно.
До такої міри, що мене по-справжньому дивує тільки одне: чому обидві задіяні сторони дотепер не зазнають ще тяжчих втрат, ніж ті, що вони вже зазнали.
Як «вступ» до цієї частини я вивчив відеозапис, знятий екшн-камерою GoPro, встановленою в лівому крилі українського винищувача-бомбардувальника Су-25.