Читайте NV у Google
Росія цілком готова до війни з НАТО, з ЄС саме зараз
НАТО підтвердило Росію своєю головною загрозою. В країнах Балтії заговорили про те, що Кремль не отримавши перемоги у війні в Україні, все ж шукатиме її в іншому місці. Під загрозою країни Балтії та Польща. Про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.
В НАТО говорять про 2030-й, як рік можливого нападу Росії. Військові на Заході заявляють, що найнебезпечніший час для Європи настане у роки після мирної угоди між Україною та Росією.
Україна зараз не тільки протистоїть російському війську, а й завдає болючих ударів в тилу РФ. Проте всі ці фактори не заважають Москві у бажанні отримати хоч невелику перемогу на іншому (другому) фронті.
Росія прагне не стільки військового протистояння, скільки політичного впливу на Європу. Можливі провокації Кремля полягатимуть у створенні воєнної кризової ситуації, щоб змусити Європу сісти за стіл переговорів і домагатися поступок, зокрема не підтримувати Україну.
Страхи європейців цілком реальні
Страхи європейців не безпідставні, а цілком реальні. Росія може розпочати війну на східному фланзі НАТО з цілої низки причин. Проте головним є те, що з боку колективного Заходу відсутні такі аргументи у відповідь, яких Росія могла б боятись.
По-перше, ядерний удар по РФ ніхто застосовувати не буде. В НАТО ядерна доктрина — це оборона і удар у відповідь. В Кремлі люблять лякати ядеркою, проте сподіваємось там не настільки одержимі, щоб її застосовувати.
Другий важливий аспект, у разі локальної війни західні країни не будуть здійснювати наступ вглиб російської території та захоплювати Москву. Альянсу буде достатньо того, що росіяни відійдуть з території вторгнення.
І нарешті глобально в такій війні Росія нічого не втратить. Європейці і так відмовляються від російських енергоресурсів, блокують РФ за різними торговельними напрямками. Як ще може Європа покарати Москву за нову війну? Ланцюжки постачань в обхід санкцій і так добре напрацьовані росіянами.
Росія цілком готова до війни з НАТО, з ЄС саме зараз. У Європі українську армію називають найбільш підготовленою. Але точно такий же досвід є і у росіян — зокрема пов’язаний із використанням безпілотників та сучасних технологій. Захід у цьому програє і усвідомлює це.
До того ж у РФ є велика кількість військових, які мають досвід війни. Вони можуть як піти на поле бою, так і готувати новобранців. А таких можуть мобілізувати до 500 тисяч.
Москва вкладає значні кошти у військово-промисловий комплекс і розраховує на внутрішні слабкості Альянсу. У Кремлі розуміють, що саме в нинішній час ситуація в Європі може зіграти їм на руку.
По-перше, країни Європи довго жили в парадигмі миру, де дипломатія була першочерговою у вирішенні конфліктів. Основні сподівання щодо захисту лягали на США. З цього стану європейські країни виходять досить повільно.
Водночас у Європи зараз напівпорожні військові склади. Не так багато там зберігалося зброї та амуніції і до 2022 року, а пізніше велику частину віддали Україні. Дійсно, за понад чотири роки великої війни виробництво артснарядів у Європі збільшилося у п’ять разів. Але це тільки частина від необхідного.
Є також декілька викликів та проблем в Європі які заохочують Росію.
Це геополітичний розрив сприйняття загрози з боку Кремля. Північноєвропейські, балтійські країни, Польща адекватно оцінюють загрози. Окремі країни півдня і заходу Європи більше уваги приділяють таким загрозам як тероризм, міграція, проблеми Близького Сходу. Агресія Росії стоїть далі в цьому переліку. Тобто різний рівень оцінки загроз ускладнює вироблення спільного рішення,
Також існує зворотний бік консенсусної моделі прийняття рішень як в ЄС, так і в НАТО. І саме досягненню консенсусу повсякчас заважає Росія, зокрема підтримуючи політсили, які гальмують прийняття спільних рішень.
Ще один маркер для росіян, який може спровокувати відкриття другого фронту, — важкий діалог Європи та США в питаннях і безпеки, і торгівлі. Сьогоднішній Вашингтон не вважає Росію аж такою загрозою для себе.
НАТО має значний військовий та економічний потенціал для протидії Росії, однак головною загрозою залишаються не лише прямі атаки, а асиметричні дії Кремля — використання агентури, диверсій, політичного впливу та внутрішніх суперечностей у європейських країнах. Опираючись на такі методи, Росія може добитись певних успіхів. Тому для Європи серйозні загрози існують.