Росія в ПАРЄ. 12 висновків для України і світу

27 червня 2019, 19:11

Зрада? Перемога? Пастка? Кінець світу? Розберемося, що ж насправді означає ця подія

1. З'явився ще один майданчик для російсько-української гібридної війни. Ця війна тепер використовує найнесподіваніші місця – інтернет, телебачення, Євробачення, кінопроцес, торгові війни, дискусії про Перемогу-1945 року, георгіївські стрічки, «безсмертні полки», дипломатичні раути і т. д.

Реклама

2. Значення, вплив і цінність ПАРЄ переоцінено. Повернення російської делегації в ПАРЄ означає колосальну радість і вибух інформпростору в РФ у форматі «перемога!» І ще більш гучний вибух в Україні в форматі «зрада!».

3. Російська дипломатична стратегія під назвою «вода камінь точить» виявилася ефективною, дієвою і результативною.

4. Росія в черговий раз довела своє вміння ламати й обнуляти європейські інституції.

Росія в черговий раз довела своє вміння ламати й обнуляти європейські інституції

5. Все, що відбувається слід розглядати в контексті глобального російського зовнішньополітичного плану з розколу і взаэмовидаленню ЄС і США. Романо-германський світ, «континентальна стара» Європа повинні стати союзниками Росії в боротьбі за «Європу від Лісабона до Владивостока». А злісні «англосакси» – США, Британія – повинні провалитися крізь землю, або потонути в своїх морських глибинах. Туди вже повинна відправитися «нова» Європа – країни Балто-Чорноморського регіону.

6. Для Росії повернення в ПАРЄ не означає скасування антикремлівських резолюцій, а тим більше санкцій проти російської економіки, і тим більше – визнання Криму частиною РФ, хоча Останкінська пропаганда намагається довести зворотне. З екзистенційним жахом про те саме говорять і українські експерти-алармісти. Станом на сьогодні, цього немає і бути не повинно. Але що буде далі – залежить насамперед від української дипломатії та успіхів української модернізації.

7. Україна в особі більшості політиків, що мають відношення до ситуації з ПАРЄ, продемонструвала, що хороша людина – це не професія (х оча нерідко виявляється, що погана людина – це професія). Надалі було б логічним, щоб у новій делегації в ПАРЄ – якщо вона туди повернеться – з'явився б «керівник проекту» (антикризовий менеджер), радник з дипломатичної етики та протоколу, а також іміджмейкер (бажано, з навичками дресирувальника). Український креативний дипломатичний експеримент у ПАРЄ не був сприйнятий відсталою і заскорузлою дипломатичною елітою більшості європейських країн.

8. Європейський вердикт у відношенні до України виглядає безжально: Україна – це не Захід. Після революції 2013-2014 років такі політичні надії та очікування дива були, але на даний момент – всі перевелися. Західні політики з сумом констатують: чудес не буває.

9. У колективній душі Європи ось вже п'ять років, майже як у трагедіях Шекспіра, борються цінності й інтереси. Маркерами перемоги інтересів над цінностями можуть служити Північний потік-2, розмови про можливість визнати Крим російським, розмови про необхідність скасувати санкції, рівень довіри до Russia Today і т. д. Повернення російської делегації в ПАРЄ теж є маркером перемоги інтересів над цінностями, чия символічна цінність більш важить більше, ніж реально-політична.

10. Безсумнівний позитив від повернення російської делегації в ПАРЄ отримає громадянське суспільство Росії. У владі велися розмови про можливість виходу РФ з ПАРЄ і з юрисдикції Європейського суду з прав людини. Російська влада з величезним задоволенням звідти б вийшла. Тепер не вийде.

11. Найбільший позитив від повернення росіян отримала – точніше сказати, може – саме Україна. Якщо зробить правильні висновки. Нарешті не тільки до найрозумніших і найаналітичніших, але і до всіх інших в українському істеблішменті стало доходити, що сподіватися треба тільки на самих себе.

Сподіватися на Захід можна. Можна також в дорослому віці вірити в Діда Мороза чи Санта Клауса. А Захід же завжди знаходив і надалі знайде можливість, спосіб і формат для договору з Росією за спиною України. У тому числі і для того, щоб спільно розпотрошити – тепер це красиво називається «розділити сфери впливу» – Україну, Білорусь, раніше також Польщу й інші країни так званого лімітрофу, що заважає дружбі Німеччини-Франції-Австрії-Італії-Бельгії-Голландії та Росії. Історія повна прикладами: Андрусівське перемир'я, Великий мир з Польщею, Пакт Молотова-Ріббентропа. Буквально тиждень тому щось типологічно ідентичне було продемонстровано і в Молдові. Так, країна позбулася коррупціомейкера, мироїда-олігарха, але сталося це в обмін на розкладання суверенітету по трьох кошиках: московському, американському, західноєвропейському.

12. Але Україна отримала завдяки поверненню російської делегації в ПАРЄ також і невеликий політичний бонус. Тепер у різноманітних ситуаціях можна докоряти європейським країнам і політикам – мовляв, ви нас цинічно кинули! Ми захищаємо східний фланг Європи від варварської Орди, а ви!.. Куди поділися ваші європейські цінності? Вашу європейську совість купили всього  за 60 срібняків! І тому подібне. Так що тепер цей ваш євроцінізм треба неодмінно чимось політичним або фінансовим спокутувати!

Отже, приступимо до спокути?

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Показати ще новини