Читайте NV у Google
Спрощення процедури розлучень навряд чи можна вважати хорошим рішенням
10 жовтня, під час години запитань уряду у Верховній Раді, Михайло Федоров, відповідаючи на питання про те, чи не призведе можливість розлучення в Дії до збільшення кількості розірваних шлюбів, заявив, що не поділяє таких побоювань. На його думку, ця ініціатива — «просто спрощення подачі документів, яке ніяк не стимулює робити процес розлучення».
В мене є підстави не погодитись з таким висновком українського міністра, оскільки він суперечить одному з важливих принципів, яким керується людська поведінка. Йдеться про те, що ми з більшою ймовірністю обираємо ті варіанти, доступ до яких є простішим. Саме тому фахівці з поведінкових наук радять прибирати перешкоди на шляху до правильних цілей і, навпаки, створювати їх там, де йдеться про небажану поведінку.
Це один із методів, який ліг в основу так званої «теорії поштовхів», що стала відомою завдяки роботі нобелівського лауреата Річарда Талера та Касса Санстейна.
Наприклад, якщо ви хочете споживати більше корисних продуктів, покладіть їх у легкодоступне місце. Натомість шкідливі продукти зробіть важкодоступними: кожне додаткове зусилля зробить їх споживання менш імовірним.
Аналогічним принципом варто керуватись і в державній політиці, спрощуючи шлях громадян до бажаної поведінки та створюючи перешкоди на шляху небажаної.
Оскільки я допускаю, що уряд України має на меті зберегти цілісність якомога більшої кількості шлюбів, то створення умов, які полегшують їхній розпад, суперечить цій меті. Тому спрощення процедури розлучень навряд чи можна вважати хорошим рішенням.