Шалені збитки України. Як нам забрати гроші?

Питання відшкодування є, на жаль, дуже непростим. Механізми, що існували в Україні та світі до цієї війни — недосконалі. Уявімо — ми вже зафіксували та оцінили збитки і починаємо вимагати їх відшкодування. Як саме ми можемо отримати гроші, враховуючи що війни такого масштабу світ не бачив уже 80 років?

Варіант № 1: національні суди в Україні

В Україні вже існує судова практика для фізичних осіб, пов’язана з відшкодуванням шкоди від збройної агресії РФ в Криму та Донецькій і Луганській областях, але вона негативна. Це пов’язано із законодавчими обмеженнями подання позовів до РФ, яка має імунітет і без своєї згоди не може бути відповідачем в суді. Позови проти уряду України також здебільшого залишаються без задоволення.

Варіант № 2: національні суди інших держав

Теоретична можливість подати позови про відшкодування шкоди, завданої агресією РФ в суди іноземних держав-партнерів, існує. Потенційно це можуть бути держави, що розпочали в себе розслідування воєнних злочинів РФ — наприклад, генеральний прокурор Німеччини має право розслідувати воєнні злочини у всьому світі. Наразі Німеччина, Литва, Польща, Естонія вже розпочали відповідні розслідування.

У цьому варіанті також може з’явитися проблема юрисдикції та проблема конфіскації активів РФ.

Варіант № 3: ЄСПЛ

Фізичні та юридичні особи мають право звернутись в ЄСПЛ із заявою до РФ (або України) у зв’язку з порушенням права на мирне володіння майном.

ЄСПЛ нещодавно поновив розгляд заяв проти РФ. У зв’язку з припиненням членства РФ в Раді Європи можна буде подавати скарги на дії чи бездіяльність РФ за умови, що вони відбулися до 16 вересня 2022 року.

Але знов — невідомо, що буде з виконанням таких рішень.

Варіант № 4: створення окремого міжнародного інвестиційного арбітражу

Є відносно позитивна практика ініціювання міжнародних арбітражів згідно з Арбітражним регламентом Комісії ООН щодо права міжнародної торгівлі 1976 року, а також згідно з угодою між урядами України та РФ про заохочення взаємних інвестицій.

Ймовірно, буде створений спеціальний трибунал

Відносно позитивна — нещодавно наш Ощадбанк ініціював арбітраж проти РФ у Арбітражному трибуналі Парижа для компенсації збитків завданих у зв’язку з анексією Криму і переміг, однак рішення було оскаржено в апеляційному суді Парижа. Остаточне рішення очікується за Верховним судом Франції.

Такі арбітражі в першу чергу можуть бути ініційовані фізичними та юридичними особами щодо майна, яке знаходиться на окупованих територіях — майна, що може вважатись експропрійованим, націоналізованим або підданим мірам, рівним по наслідках експропріації.

Ризики наявні й тут. Проблема юрисдикції, проблема потенційного оскарження та головна — проблема виконання рішень арбітражів.

Варіант № 5: Міжнародний кримінальний суд у Гаазі

Україна не є повноцінним учасником МКС (Україна не ратифікувала Римський статут), однак частково визнала його юрисдикцію (злочини на Майдані, міжнародні злочини на Донбасі та в Криму). РФ вийшла з юрисдикції МКС. Це ускладнює процес відшкодування шкоди, однак не виключає такої можливості.

Специфікою МКС є те, що він займається притягненням до відповідальності конкретних фізичних осіб, з яких потенційно можна стягувати кошти. Звернутись до МКС можуть фізичні та юридичні особи, що вважають себе потерпілими та мають відповідні докази завданої шкоди. Прокурор МКС вже розпочав в Україні збір доказів воєнних злочинів РФ. Відповідно до Римського статуту МКС може визначити принципи відшкодування завданої шкоди, включно з реституцією, компенсацією та реабілітацією. Також МКС може винести рішення, відповідно до якого конфісковані грошові кошти та майно можуть бути передані до Спеціального цільового фонду та вже в подальшому розподілені між потерпілими.

Основні ризики такого способу захисту — проблема виконання рішень МКС щодо фізичних осіб (РФ нікого не затримає та не видасть) та відсутність великих сум грошових коштів у фізичних осіб, які можуть бути притягнені до відповідальності.

Варіант № 6: спеціальний трибунал

Ймовірно, буде створений спеціальний трибунал чи інституція, який врегулює питання відшкодування шкоди, завданої агресією РФ. Але як він працюватиме, поки взагалі невідомо.

Альтернатива від уряду

Нещодавно уряд запровадив можливість подачі інформаційного повідомлення (з використанням додатку ДІЯ), що фіксує пошкодження або знищення житла наших громадян. В подальшому передбачається, що з прийняттям законопроєкту 7198 буде надано можливість громадянам отримувати компенсацію за пошкоджене і знищене житло в адміністративному порядку. Разом з тим, запропонована ініціатива поки не запрацювала та не передбачає можливостей для компенсації збитків представникам бізнесу (зокрема власникам нежитлової, виробничої інфраструктури тощо).

Це перелік існуючих способів стягнення збитків на користь фізичних та юридичних осіб, і як ми бачимо, жоден з них, на жаль, успіху не гарантує. Нова урядова альтернатива поки не запрацювала та не передбачає можливостей компенсації представникам бізнесу. Втім, я думаю, ще одна альтернатива все ж існує і це прямі міжнародні договори. Україна може укласти такі договори з окремими державами-партнерами, наприклад з Великобританією, США, Польщею чи кожною з країн Балтії. І закласти до тих договорів ефективні механізми ідентифікації, замороження та експропріації активів РФ та фізичних і юридичних осіб країни-агресора на користь України, її фізичних та юридичних осіб, постраждалих від агресії.

Для цього необхідно підготувати опис таких механізмів та проекти договорів, направити проекти на розгляд та погодження окремим державам-партнерам, а потім — підписати та ратифікувати договори парламентами України та окремих держав-партнерів. Такий механізм, у разі запровадження, міг би вирішити ряд проблемних питань.

Звичайно, процес розробки та погодження таких важливих угод простим бути не може, але наразі українські дипломати творять дива, а наші парламент та уряд мають беззаперечну підтримку кращих юристів країни. Тож особисто я вважаю, що треба спробувати.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ