Чим менше влади, тим краще

Мужність ЗСУ, успіхи української дипломатії, самовідданість волонтерів, блискучі промови президентських спічрайтерів, українські фермери, що вже назбирали ворожої техніки на цілу бригаду, або й декілька, сотні інших фрагментів героїчної мозаїки, які складають епічне полотно великої української перемоги. Але кожен з фрагментів сам по собі був би не багато вартий без нечуваної єдності, що демонструє в ці дні український народ.

Хто до війни міг таке передбачити? «Найекспертніші» експерти давали Україні кілька днів на виживання, пророкуючи швидкий парад «пабєди» росіян на Хрещатику і ведення партизанської війни українцями, в кращому випадку. Це правда, але…

Хто міг передбачити, що українська армія зросте до «сорока мільйонів воїнів», як влучно сказав хтось з українських командирів? Весь український народ, об'єднавшись, створив найчисленніше і головне найбільш вмотивоване військо в світі.

Хто міг подумати, що сила-силенна абсолютно різних людей — селян, робітників, офісних працівників, науковців, спортсменів, людей мистецтва, топменеджерів — згуртуються в єдине ціле в лавах збройних сил, тероборони, волонтерських організацій і кожен на своєму місці будуть робити мільйони добрих, важливих, героїчних справ, необхідних для перемоги?!

Хто вірив у те, що традиційно російськомовні міста, які десятиріччями підтримували на виборах різну прокремлівську нечисть, будуть мужньо триматися і героїчно битися за свою Україну до останнього вцілілого будинку?

Хто міг уявити, що Україна, про місцезнаходження якої ще в лютому не знали мільйони людей на планеті, вже в березні стане головною рушійною силою, яка творить глобальну історію?

І все це стало можливим лише завдяки нечуваній єдності народу та його згуртованості навколо простої і величної ідеї — захистити та зберегти Батьківщину.

Хто до війни міг таке передбачити?

Цікаво також спостерігати за тим, як війна змінює підходи до управління країною, створюючи нові ефективні механізми вирішення державних проблем. Виявляється, що для цього не потрібні армії чиновництва та томи законів, вигаданих бездарними депутатами. У лиху годину, під загрозою знищення, народ сам знайшов шляхи вирішення проблем.

Велика заслуга влади з початку війни, на мою думку, полягає в тому, що вона зуміла зробити крок вбік і дозволила енергії українського народу запрацювати, перетворюючи слова і наміри на великі справи. Гроші збираються, і в Україні, і за кордоном; ліки, одяг, бронежилети, все що потрібно для перемоги купується і доставляється саме туди, куди потрібно, і якнайшвидше; постраждалих героїчно евакуюють, і не зусиллями якихось супергероїв, а стараннями звичайних українців; іноземні компанії та технології, ті ж Paypal і Starlink, уже в Україні; про корупцію, слава богу, не чути.

На наших очах будується нова країна і сорок мільйонів українських «бджіл» мужньо захищають свою «сім'ю» і свій «вулик» кожної миті, на всіх фронтах, від Ужгорода до Луганська та від Чорнобиля до Херсону. Колись Наполеон казав, що сила духу в три рази важливіша за фізичну силу, і якщо вірити геніальному полководцю, то наша сьогоднішня армія — це навіть не сорок мільйонів, а всі сто двадцять, бо кожен українець сьогодні є взірцем цієї самої сили духу. І таку армію перемогти неможливо, залишається тільки позаздрити країні, яку вона обороняє.

Можна було б пафосно закінчити цю колонку якимось яскравим гаслом, на кшталт: «Така країна нездоланна, і все обов’язково закінчиться нашою перемогою!». Але, на мою думку, це стане найбільшою, історичною, трагедією України, якщо все закінчиться разом із перемогою. Навпаки, з перемогою все має тільки розпочатися! Ми мусимо зробити все, щоб після того, як ворог буде розбитий, наша сорокамільйонна армія не розбрелася, хто куди, кожен по своїм куткам, а залишалася єдиною назавжди. Україна має навіки залишитися бджолиною сім'єю, що будує свій вулик. І тоді ми точно зможемо не тільки повернути всіх, хто колись виїхав за кордон, але й вишикуємо черги з бажаючих оселитися в Україні.

Повторюся — з самого початку війни, у влади вистачило мудрості відійти трохи вбік і дати народу волю. Результати очевидні! Сподіваюся, що і після перемоги у державних мужів вистачить розуму не наробити дурниць і почати жити для народу, а не за його рахунок.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ