Сорокінська стіна для Росії

Ну ось, закінчився форум і мій візит до Львова. Форум не гірший і не кращий за багато інших. Але Львів - дивовижне місто. Старе місто не настільки старе, щоб до нього ставилися виключно, як до музею або туристичної зони. Багато життя і творчості. Всі ресторани - як художні проекти. Багато всього навколо, зробленого руками. Навіть кітч тут симпатичний.

На форумі я зрозумів, що Путін таки домігся в певному сенсі відтворення СРСР. Були й білоруси, і прибалти, грузини і молдовани. І всі вони відчували спільність, але об'єдналися не навколо Росії, а в антиросійському векторі. Звичайно, можна себе заспокоювати, що це проти Путіна, і вони самі так говорять. Але...

Я все-таки не можу зрозуміти: чому росіяни не сумніваються у правоті нинішньої влади, що налаштувала проти нас весь світ? Чому білоруси бояться? Чому буквально всі, хто межує з нами, хто довгий час був з нами однією державою - зараз головні антиросійські пропагандисти (втім, окрім Казахстану).

Колегам: я думаю, ви не уявляєте, з якими темпами будується ця нова Сорокінська (з Дня Опричника) стіна. Новий європейський культурний простір створюється без урахування Росії. Думаю, кілька років інерції ще буде у зв'язку з особистими дружніми відносинами. Але скоро будуть просто дивуватися, що в Росії ще проходять виставки і грають вистави.

Апдейт: Ну і трохи протверезного для українських френдів. Те, що я зрозумів про внутрішньополітичне життя України наводить на думку, що ставка Пу на знищення країни має під собою деякі реальні підстави. Відчуження суспільства і політикуму величезне, втома від війни, безсоромна корупція, безпринципність бізнесу, що працює і з Кримом і з ДНР. Це все може погано скінчитися.