Читайте NV у Google
У Америки Трампа немає союзників або васалів. Але у неї є споживачі послуги, що вона надає в сфері безпеки
Дедалі очевидніше, що американського президента Дональда Трампа насправді не цікавить механізм фінансування НАТО. Радше, йому взагалі все одно, адже він хоче створити нову систему глобальної безпеки. США за задумом Трампа можуть стати своєрідним глобальним викидайлом, який готовий захищати тих, хто заплатить за це.
Твіт Трампа за 4 липня, в якому він вимагав, щоб Організація країн-експортерів нафти знизила ціну на нафту, оскільки «США захищають багатьох їхніх членів за дуже мало $», показує наступне: йдеться не тільки про НАТО. У Америки Трампа немає союзників або васалів. Але у неї є споживачі послуг, що надаються в сфері безпеки: щось подібне було в князівстві Гессен в XVIII столітті, коли там в оренду здавали свою величезну професійну армію Швеції, Великобританії, Баварії і майже всім, хто міг заплатити за неї.
Багатьом американським лібералам і консервативним ізоляціоністам вже давно не подобається роль США як світового поліцейського, що виконує певну систему правил, незалежно від її вартості. Вони віддадуть перевагу делегувати забезпечення регіональної безпеки регіональним організаціям або повернуться до старої системи сфер впливу. Однак Трамп не підтримує жодну з цих версій ізоляціонізму.
Той військовий бюджет, який є на сьогодні в США, потрібен, щоб очолити світ «Той військовий бюджет, який зараз є в США – не потрібен, щоб захистити Америку, – стверджував Ньют Гінгріч. – Той військовий бюджет, який є на сьогодні в США, потрібен, щоб очолити світ. Якщо ви готові відмовитися від лідерства в світі, у вас може бути набагато менше оборонного бюджету». Трамп збільшив військові витрати США, а не скоротив їх. Він просто хоче, щоб інші країни заплатили США за послугу, яку їм нібито надають.
Насправді, це не для того, щоб змусити країни-члени НАТО витрачати 2% ВВП на оборону, хоча адміністрація Трампа відправила їм з цього приводу рішучі листи за тиждень до проведення саміту організації. Трамп розуміє, що США навряд чи щось отримають від такого збільшення витрат: за винятком хіба що деяких контрактів на поставку обладнання. Навіть великі угоди про постачання зброї на кшталт угоди з лідером ОПЕК Саудівської Аравії, яке Трамп анонсував в минулому році, не зараховуються як плата за захист з боку США.
В обмін за оренду США Трамп хоче торгові преференції та інші великомасштабні економічні бонуси. Для нього зв'язок між ними очевидний.
«У нас великий торговий дефіцит з Німеччиною, плюс вони платять значно менше, ніж повинні, якщо говорити про НАТО і військових, – написав він у Твіттері минулого року. – Дуже погано для США. Це зміниться». Перефразовуючи, Німеччина повинна заплатити за свій захист за допомогою США, зменшивши їхній торговий надлишок. Твіт з приводу ОПЕК також пов'язує безпеку й економічні результати, які, на думку Трампа, принесе користь США, – зниження цін на нафту.
Як і в будь-яких подібних відносинах, заснованих на транзакціях, виникає питання: чи варто те, що Трамп продає від імені США, того, чого він хоче.
За даними МВФ, Саудівської Аравії потрібна нафта за ціною $85-$87 за барель, щоб збалансувати свій бюджет. Сьогодні сорт нафти Брент становить близько $77. У наслідного принца Мохаммеда ібн Салмана є амбітний, дорогий план модернізації, який буде хронічно недофінансований, якщо ціни на нафту впадуть. І, будучи третьою в світі країною за розмірами військового бюджету (в минулому році), після США і Китаю, Саудівська Аравія не сильно-то й потребує захисту ззовні.
У Німеччині інтереси експортерів також в рази важливіше будь-яких побоювань з приводу зовнішньої військової загрози. Тероризм – головна проблема безпеки Німеччини. Але боротьба з ним – завдання уряду. Значна меншість в західній частині Німеччини і більшість в східній вважають США загрозою безпеки світу. З огляду на такі тенденції громадської думки, Німеччина навряд чи заплатить Трампу так, як йому того хочеться.
Якщо транзакційний підхід Трампа тривалий час буде формувати політику США, конкурентні пропозиції стануть правомірними. Президент Росії Володимир Путін тільки наполовину пожартував, запропонувавши на початку року альтернативний захист президенту Франції Еммануелю Макрону. Китай може стати службою забезпечення безпеки невеликих азіатських і африканських держав. Чому б не пропонувати ці послуги більш-менш відкрито, якщо вже так робить США? І чому б не стягувати значно менше, ніж це роблять Штати: враховуючи, що за набагато менших витрат на оборону російські і китайські військові цілком здатні вирішити більшість регіональних проблем?
Навіть якщо Трамп цього ще не зрозумів, не факт, що США надовго залишаться конкурентоспроможними, якщо глобальна система безпеки перетворитися на сферу торгівлі. Але, з іншого боку, йому, можливо, взагалі все одно: врешті-решт, завжди знайдуться ізоляціоністські аргументи, до яких можна вдатися. Що стосується решти світу: йому потрібно почати планувати глобальну систему безпеки, в якій США надаватимуть гарантії тільки за високою ціною, яка до того ж може змінюватися за примхою президента. Необов'язково, що це – реальні перспективи, але, здається, Трамп обирає саме цей сценарій.
Переклад НВ
Новое Время володіє ексклюзивним правом перекладу і публікації колонок Леоніда Бершидського. Републікація повної версії заборонена.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени