«Водяне перемир’я» воєнного часу

8 липня, 14:16

Про зловживання запитом суспільства на безпеку

Армія привчає до того, що за всі проблеми підрозділу несе відповідальність командир. Так працює принцип єдиноначальності. Як казав дядя Бен під час написання статуту внутрішньої служби для Пітера Паркера: «Чим більша сила — тим більша відповідальність».

Реклама

Так-от. У державі воєнного часу все працює так само. Особливо коли у нас влада однопартійна.

Володимиру Зеленському може здаватися, що відсутність коаліцій дозволяє йому економити час і концентрувати повноваження. Але, водночас, саме це не дає йому можливості кивати на інших. Уся фігня, що відбувається у нас, записується на його особисту сторінку у Вікіпедії.

Автократія — це дефолтний стан суспільства

А зараз ми дивимось за тим, як суд забороняє публікувати розслідування про брата голови ДБР. Як слідом те саме ДБР приходить до виробника дронів, який є співвласником медіа, що пише про проблеми в армії. Все це звісно можна списати на збіг. Але треба ще щоб люди в це повірили.

Взагалі, автократія — це дефолтний стан суспільства, на відміну від демократії, яка потребує постійних зусиль. А якщо головний запит країни — це запит на безпеку, то дуже швидко з’являться ті силові інституції, які цим запитом будуть зловживати. У звичайних умовах це все лікується виборами.

А ми зараз змушені жити в умовах відсутності виборів. Соціологічні опитування показують, що із цим обмеженням суспільство загалом готове погоджуватися. Але все це — «водяне перемир’я» воєнного часу. Воно тимчасове і ситуативне.

За всі проблеми підрозділу відповідає командир, а за всі проблеми країни з монобільшістю відповідає президент. Нагорі, звісно, можуть сказати, що «ми нічого не робили, воно само», але саме це вам і ставитимуть у провину.

Те, що ви нічого не робили. І те, що «воно само».

Оригінал

Текст опубліковано з дозволу автора

Показати ще новини