Читайте NV у Google
Строчать весело цілу ніч і ранок, не зупиняючись
«Христос Народів» (політично-месіанська філософія — «Польща — Христос народів». Її суть полягає у порівнянні історичної долі Польщі з долею Ісуса Христа. Мовляв, поляки «спокутують гріхи» інших народів і мають привести до відродження свободи в усій Європі. Як Христос був розп’ятий, але воскрес, так і Польща, «розп'ята» поділами, мала «воскреснути» — прим. NV) після сьогоднішньої ночі в Києві й Україні проявляє на повну силу свої найкращі християнські риси — милосердя, любов до ближнього, смирення і прощення.
Строчать весело цілу ніч і ранок, не зупиняючись. Ці скріни — крапля в морі. Їх багато, у різних стилях і на будь-який смак. Їх тьма-тьмуща. «Не підтримую того, що робить Путін, але…» — це наймʼякше, що мені трапилось.
Це наймʼякше, що мені трапилось
Хотів би запитати у Вітольда Шабловського, Зємовіта Щерека, Роберта Сєрадзького, як їм таке? І, головне, чому вони мовчать. Але вони все одно скажуть, що в їхньому народно-електоральному озвірінні винен провід ОУН. Бо божевілля починається з тих, хто нібито вміє думати, але не просто не бачить колоди у власному оці, а вважає це Божою росою.
Для них усе, що прилітало і прилітає нам, — завжди «акція помсти». Бо винен усе одно провід ОУН, а не їхня ксенофобія, пиха і невитравний імперський дух. Сьогоднішній обстріл Києва, відповідно, теж «акція помсти» нам за Волинську різанину. Ця ідея проходить червоною ниткою через більшість коментарів. Путін мститься нам за їхні біди. Це вже мейнстрим.
«Сподіваюся, наші кордони закриються для вас і відкриються для Росії» — до речі, це теж досить мʼяко.
Żenada i ból. (Сором і біль)
Текст опубліковано з дозволу автора