Чому ж у нас так не виходить? Головна відмінність між українцями і швейцарцями
У Швейцарії чотири мови, і це часто використовується нами як аргумент мультимовного спілкування. Але все трохи не так
Країни бувають доцентрові і відцентрові. Як сили у фізиці. У Швейцарії, незважаючи на відмінність у мовах і релігіях, деякі народності, зберігаючи свої історичні ідентичності, усвідомлено вирішили одного разу об'єднатися.
Так легше було відбиватися від ворогів і використовувати блага природи і нечисленні ресурси. Тут, у Швейцарії, якщо виникають проблеми, люди звикли домовлятися.
До того ж так, щоб нікого, не дай боже, не обдурити. Адже їм важлива репутація, яка логічно виливається в безумовну і щиру довіру всього світу до грошей, які зберігаються в банках Швейцарії.
Що значить довіра і вміння домовлятися?
Наприклад, якщо один фермер виробляє молоко, а інший з цього молока робить сир, то, здавалося б, що заважає першому загарбати собі ще й виробництво сиру і нарощувати своє процвітання? Але ні! Вони вважають, що кожен має заробляти своє, не ущемляючи іншого. Перший віддає другому молоко, і це щиро: ти заробиш, і я зароблю. Win-win.
До них може бути застосована японська приказка: «Жодна пристойна людина не наступить навіть на тінь свого сусіда».
У них століттями пряма демократія. За будь-яке рішення голосує весь народ: чи побудувати міст, чи перефарбувати сміттєві баки, скільки років вчитися, чи вводити базовий дохід, як перевіряти продукти харчування на екологічність. І їм це зручно і подобається.
З давніх часів вони обирали князя, але в разі його поганого правління або зловживань, негайно скидали його, анітрохи не шкодуючи і не чекаючи роками, що він виправиться.
Я запитав тут одного швейцарця, який наполовину «наш»: «А що у нас в Україні не так у порівнянні зі Швейцарією?»
Він подумав і каже: «Швейцарія — країна доцентрична. Ми все спрямовуємо до себе в „центр“. Ми все несемо в дім: гроші, продукти, славу, забезпечуючи своїм людям прекрасне швейцарське багатство, стійкість і спокій. Україна ж сьогодні — країна відцентрова. Вона розбігається в сторони. Люди їдуть, гроші зникають, слава розсіюється, мови розшаровуються, мораль відторгається, і ціле розлітається на друзки».
І продовжив: «Ти, каже, навів слушну приказку, яка відображає наші щиро-добрі взаємини між людьми і сусідами. Тут всі зчеплені спільними інтересами зі сталості життя і заробляння великих грошей. А в Україні, на жаль, приказка інша: „Щоб у сусіда корова здохла“. Ось у цьому й відмінність. Хоча, нам, швейцарцям, знадобився якийсь час, щоб прийти до розуміння того, як треба жити».
«Тож у вас все попереду, — закінчив він. — І все у вас налагодиться».
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ