Вакциновані й ті, хто перехворів. Як працює захист від COVID-19
Наша імунна система виробляє захист від SARS-CoV-2 або за допомогою складної реакції на інфекцію, або у відповідь на вакцинацію
У світі практично не залишилося регіону, який не зіткнувся б з вірусом SARS-CоV-2. Станом на 10 серпня 2021 року захворювання COVID-19 перенесли більше 204 млн осіб, з яких 4,3 млн померло.
В очікуванні високого епідеміологічного сезону питання імунологічної відповіді і його захисного стану на порядку денному всієї медичної спільноти. Набути імунітету можна двома шляхами: перехворіти й одужати, або вакцинуватися і виробити захисні антитіла.
Проведено чимало досліджень з вивчення імунітету у перехворілих і вакцинованих. Їхнє завдання дати відповіді на питання: як забезпечити напруженість імунної відповіді і попередити повторне захворювання, який імунітет захищає довше і надійніше після хвороби або після вакцинації, чи потрібно вакцинуватися тим, хто перехворів, чи потрібні повторні вакцинації і з якою періодичністю.
Отже, розберемося по порядку.
Як довго триває імунологічний захист організму у тих, хто перехворів на COVID-19?
Питання напруженості імунітету у випадку SARS-CоV-2 досі викликає чимало дискусій, оскільки багато вірусів завдяки своїй швидкій мінливості вміють «йти з-під удару», а до деяких імунітет формується практично довічний (наприклад, кір або вітрянка).
За даними Національного Інституту здоров’я (National Institutes of Health, USA) до компонентів захисту організму від збудника відносяться:
Антитіла-білки, які циркулюють в крові, розпізнають віруси/бактерії і нейтралізують їх.
Допоміжні Т-клітини — розпізнають збудників захворювань.
Т-клітини-кілери — вбивці патогенних мікроорганізмів.
В-клітини — виробляють антитіла (коли це потрібно для організму).
Т-клітини пам’яті — дозволяють швидко протистояти вірусу в майбутньому.
Було підтверджено, що всі компоненти присутні в організмі після COVID-19, як і за будь-якої нормальної імунної відповіді.
Ми знаходимося на самому початку шляху вивчення «новачка» на ім'я SARS-CоV-2
Характер і сила імунної відповіді визначаються діяльністю імунної системи організму, видом збудника, кількістю і способом його проникнення в організм, іншими факторами, які і забезпечують формування безпосередньо імунітету (несприйнятливості).
Масштабне дослідження на групі з 1 309 медичних працівників продемонструвало тривале, до 13 місяців, збереження нейтралізуючих антитіл до SARS-CoV-2 у перехворілих, які знижують ризик реінфекції, а також значне підвищення титрів антитіл навіть після одиночної вакцинації.
Група вчених з Канади та Іспанії підтвердили наявність Т-клітин, специфічних для SARS-CoV-2, і антитіл у тих, хто видужав від COVID-19 після десяти місяців зараження.
Чи існують інші механізми, здатні забезпечити триваліший захист від SARS-CоV-2?
Інтерес представляють дослідження, спрямовані на вивчення клітинної пам’яті та її ролі в забезпеченні довготривалого захисту людського організму від нових вторгнень вірусу або важких форм хвороби. Це важливо як для поліпшення діагностики та вакцин, так і для прогнозу та оцінки перебігу пандемії COVID-19 у майбутньому.
Підтверджено, що при первинному інфікуванні на початку відзначається зростання концентрації антитіл, а потім їх зниження, що пов’язано з недовгим періодом життя плазматичних клітин, які виробляють антитіла в гострий період захворювання. Далі, протягом декількох місяців концентрація антитіл стабілізується і залишається більш-менш постійною на рівні 10−20% від максимальної (початкової) їх концентрації. Тобто 10−20% клітин «гострої імунної реакції» стають клітинами «пам'яті», які і виробляють ці 10−20% антитіл протягом багатьох років, якщо не все життя.
В одному дослідженні (журнал Nature) було показано, що клітини пам’яті виробляються через 6−11 місяців після зараження вірусом.
Фахівці Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, штат Міссурі, виявили у перехворілих на COVID-19 довгоживучі клітини в кістковому мозку, які виробляють антитіла. Крім того, вони припустили, що більшість людей, інфікованих SARS-CoV-2, будуть виробляти антитіла проти вірусу більшу частину свого життя (якщо не все життя).
Імунний захист у вакцинованих
Наразі в арсеналі медиків є низка зареєстрованих вакцин проти COVID-19, ще понад 100 вакцин — на стадії клінічних досліджень і близько 200 на доклінічній стадії. Це вакцини ДНК, РНК, векторні на основі аденовірусу, вакцини на основі інактивованого вірусу, білкові рекомбінантні та інші. Глобальна компанія вакцинації набрала обертів і для того, щоб відстежити динаміку і силу імунної відповіді у вакцинованих, безумовно, має минути час.
Однак уже є низка досліджень, які показують, що після введення другої дози вакцини антитіла циркулюють в організмі людини як мінімум 6 місяців, забезпечуючи захист від нових заражень
Дослідження Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, де брали участь щеплені Pfizer-BioNTech і Moderna, передбачає, що будуть необхідні повторні вакцинації і вакцинованих, і перехворілих, грунтуючись на спостереженнях за динамікою виведення антитіл. В цьому ж дослідженні зроблені висновки про те, що рівень антитіл після другої дози вакцини можна порівняти з рівнем антитіл, який виробляється у пацієнтів після середнього або важкого перебігу COVID-19. Цікаво й те, що автори пропонують тим, хто перехворів, використовувати тільки одну дозу вакцини, оскільки першу вони отримали при інфікуванні, а введення другої дози вакцини не призвело до очікуваного підвищення рівня антитіл. Також автори дослідження відзначали приблизно однакову динаміку виведення антитіл, як у тих, хто перехворів, так і вакцинованих.
А за даними New York Times виробники і Modernа стверджують, що їхні вакцини викликають стійку імунну реакцію в організмі, яка може захищати від коронавірусу протягом багатьох років завдяки активації клітин пам’яті.
Професор Ольга Голубовська (Київ, Україна) нещодавно висловила свою незгоду з необхідністю масової вакцинації тих, хто перехворів, принаймні, в перші 6 місяців. Як і професор Андреас Радбрух (президент Європейської федерації імунологічних товариств), професор Голубовська вважає, що дві дози вакцини забезпечують адекватний захист протягом багатьох років життя. Винятком можуть бути особи зі зниженим імунітетом.
Всі ці дані оптимістичні і обнадійливі. Однак прогрес у боротьбі з пандемією сповільнюється через появу все нових і нових варіантів вірусу SARS-CоV-2, які більш легко і швидко передаються, більш стійкі до антитіл, вироблених на попередню інфекцію або в результаті вакцинації. Актуальним вбачається визначення мутацій, як причин повторного захворювання і відходу від захисних антитіл.
Діагностичне визначення мутації COVID-19 дозволить зрозуміти чи можуть мутовані штами «вислизати» від антитіл, вироблених в результаті хвороби або вакцинації.
Ми знаходимося в самому початку шляху вивчення «новачка» на ім'я SARS-CоV-2, пізнаючи його звички, його слабкі та сильні сторони. Точно зрозуміло: наша імунна система виробляє захист від SARS-CoV-2 або за допомогою складної реакції на інфекцію, або у відповідь на вакцинацію. Імунна пам’ять, що сформувалася в результаті первинної інфекції або імунізації, є джерелом захисного імунітету від подальшої інфекції. І це дуже обнадіює, оскільки формування імунітету проти коронавірусу SARS-CoV-2 має вирішальне значення в стримуванні і подоланні пандемії COVID-19.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ