Чи то Кафка, чи то Оруелл. Що придумали в Росії
У Росії до радянського абсурду скочувалися акуратно, крок за кроком
Російських вчених у черговий раз сколихнув підписаний ще в лютому, але розісланий тільки зараз наказ міністра науки РФ Михайла Котюкова «Про затвердження рекомендацій щодо взаємодії з державними органами іноземних держав, міжнародними й іноземними організаціями і прийому іноземних громадян в територіальних органах та організаціях, підвідомчих Міністерству науки і вищої освіти Російської Федерації». Відповідно до цього наказу, керівник організації, що приймає іноземців, повинен повідомити Міністерству освіти та науки мету візиту, місце і час зустрічі не пізніше ніж за п’ять днів, а також надати скани паспортів іноземців. Опинившись всередині наукової установи, іноземці повинні переміщатися виключно в супроводі відповідального за зустріч працівника. Всі російські учасники зустрічі повинні бути внесені в список і затверджені керівником, їх повинно бути не менше двох осіб. Зустрічатися з іноземцями як в робочий, так і в неробочий час за межами організацій можна тільки з дозволу керівника. Іноземці можуть використовувати технічні засоби обробки та накопичення інформації, включаючи телефони, калькулятори, біноклі і годинники, «тільки у випадках, передбачених міжнародними договорами РФ». Після зустрічі керівник організації повинен направити в міністерство звіт про неї, завірений круглою печаткою.
Перед нами продукт того, що Достоєвський називав «адміністративним захопленням», в його прозорому, первозданному ідіотизмі. Однак ще більше вражають роз’яснення Міністерства освіти та науки (ми вам не пральня, зрозуміло) щодо мети наказу. Виявляється, документ цей має на меті зовсім не організацію системи принизливого стеження за російськими вченими, а «облік показників зростання міжнародних зв’язків, у тому числі в рамках реалізації нацпроекту «Наука «». І взагалі наказ носить, виявляється, «рекомендаційний характер». Потім, правда, чиновники не витримали і додали, що російські вчені за кордоном теж стикаються з обмеженнями і жорсткістю при відвідуванні організацій і відомств. В результаті залишилося загадкою, чи написаний «рекомендаційний» наказ з метою обліку або все ж «обмеження і посилення жорсткості» у відповідь. До того ж вельми цікаво, як вимога зустрічатися з колегами виключно при свідках сприяє «обліку показників». Радше зовсім іншому «обліку», точніше «стуку».
Російський президентський перекладач Дмитро Пєсков скривився від непрофесіоналізму колег і роз’яснив, що наказ, ймовірно, є перебором, але, з іншого боку, «закордонні спецслужби звичайно ж не дрімають. Науково-промислове шпигунство ніхто не відміняв. 24 години на добу, сім днів на тиждень він має місце і націлений проти наших вчених, особливо молодих». Точно за Висоцьким: «Там шпигунки з міцним тілом. Ти їх в двері — вони у вікно». Тобто, треба захистити за допомогою круглої печатки і регулярних звітів незміцнілі обдарування від шкідливих контактів. Звідси кілька кроків до іншого більш радикального способу. Потрібно відтворити «шарашки», де наші вчені під контролем дослідників в погонах з волошковими прорізами будуть невтомно і, головне, абсолютно безкорисливо (куди ж вони подінуться з-за колючого дроту) кріпити обороноздатність країни. Давно пора. А то прокол за проколом. «Буревісник» геть ніяк летіти не хоче, на «Лошарику» пожежа. Не інакше як після контактів з іноземцями.
Чи то Кафка, то чи Оруелл, то чи Сорокін. Тільки от це занурення в антиутопію почалося не вчора і не в лютому, коли був підписаний ідіотський наказ. А закон, який забороняє американцям всиновлювати російських сиріт, що це, що не антиутопія? А вимога просити спеціального дозволу на реалізацію конституційного права на мітинги і збори?
Далеко не всі перевороти (в нашому випадку правильніше говорити про кардинальний поворот) супроводжуються штурмом будівель, стадіоном з репресованими. У Росії до радянського абсурду скочувалися акуратно, крок за кроком. Один відомчий наказ, інший. Один жахливий закон, за ним другий. Одних оголосимо закордонними агентами, інших — «небажаними організаціями». І все це під розповіді про прийдешній розквіт наук за наглядом квартальних наглядачів. Справа за малим. Оголосити про те, що кожен громадянин Росії є носієм таємниці та на цій підставі припинити виїзд за кордон. А пан Соловйов, господар вілли на озері Комо, буде вести церемонію урочистого спалення закордонних паспортів на Красній площі…
Текст опубліковано з дозволу автора
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ