На відбудову України $350 млрд. Ось механізм, як їх стягнути з Росії
Такий підхід обходить обструкціоністську тактику Росії в міжнародних інституціях
Вторгнення Росії в Україну призвело до величезних руйнувань, які перевершили все, що ми могли спостерігати в Європі з часів Другої світової війни. Цілеспрямовані удари по критично важливих об'єктах цивільної інфраструктури, переміщення мільйонів громадян і застосування терористичних бомбардувань призвели до гуманітарної катастрофи в Україні. Оскільки вартість відбудови перевищує $400 млрд, вкрай важливим стає пошук інноваційних підходів до фінансування відновлення України. Саме тому Інститут «New Lines» разом із провідними світовими експертами з правових та конституційних питань з різних країн розробив Багатосторонню модель передачі активів, щоб забезпечити дієву правову дорожню карту з використання російських активів для фінансування відбудови України.
Багатостороння модель передачі активів ґрунтується на наявних дослідженнях і звертає особливу увагу на правові спроможності національного законодавства для сприяння переведенню російських активів на українські рахунки ескроу. Використовуючи правові можливості, передбачені нормами про контрзаходи, цей підхід дозволяє країнам вийти за рамки простого заморожування російських активів і легально перевести близько $350 млрд до Національного банку України. Ця модель обходить право вето Росії в міжнародних інституціях, пропонуючи засіб для прискорення економічного відновлення України та соціальної перебудови.
Ця модель обходить право вето Росії в міжнародних інституціях
Простота та адаптивність:
Переваги Багатосторонньої моделі передачі активів полягають в її простоті та адаптивності. Кожна країна може адаптувати цю модель до свого унікального правового контексту, сприяючи уніфікованому, але гнучкому підходу до забезпечення притягнення до відповідальностіпідзвітності. Цей проєкт передбачає створення глобального фонду, який би виконував роль резервуара для цих активів, забезпечуючи ефективну та своєчасну доступність ресурсів для відбудови. Водночас модель зберігає стимули для Росії відновити свою залученість у системі міжнародного правопорядку у стратегічній перспективі, що відповідає підходу НАТО до дипломатичного примусу, що базується на методі батога і пряника.
Реалістичні рішення та проблеми фінансування:
Фінансування відбудови України виключно з внутрішнього бюджету в глобальному контексті стрімкої інфляції, рецесії та жорстких бюджетних обмежень є політично неприйнятним. Для збереження політичної єдності на Заході необхідні альтернативні джерела фінансування. Потенційними шляхами, які варто розглянути, є запровадження стягнення на російські нафтогазові доходи та застосування додаткових санкцій до російського суверенного боргу. Однак конфіскація російських державних активів, у тому числі тих, що належать російському Центральному банку і державним корпораціям, таким як «Газпром» і «Роснафта», може продукувати капітал одразу, оскільки витрати на реконструкцію перевищують заморожені активи вартістю $350 млрд.
Можливості для конфіскації та джерела капіталу:
Росія за правління Володимира Путіна перетворилася на корумповану державу зі значними активами, які є цілком готовими для конфіскації. Завдяки активній журналістській роботі було викрито систематичне пограбування держави кремлівськими можновладцями та їхніми впливовими соратниками, причому оцінки свідчать про потенційну конфіскацію активів на «декілька трильйонів» доларів. Більше того, договірний режим міг би зробити активи, отримані внаслідок хабарництва та корупції, доступними для арешту та використання у фонді, що сприятиме подальшому відновленню України.
Комісія з питань компенсації та відповідальності:
Для забезпечення справедливого розподілу коштів у доповіді пропонується створити комісію, відповідальну за оцінку та перевірку позовів. Українські громадяни, приватні та державні організації, а також держава надаватимуть докази збитків, які комісія перевірятиме. Масштаб потенційних позовів може вимагати розробку нової системи масових позовів. Після перевірки комісія визначатиме суми виплат і санкціонуватиме виплати з фонду, спрямовуючи кошти в регіони, які найбільше їх потребують.
Стратегічна та правова перспектива:
Окрім нагальних потреб України, Багатостороння модель передачі активів створює прецедент, що може стримувати майбутні акти агресії та прикордонні конфлікти. Притягаючи держави до відповідальності та вимагаючи компенсації за завдані збитки, модель демонструє, що міжнародне співтовариство не миритиметься з такими діями. Крім того, правове значення цього проєкту може розвинути прецеденти, створені післявоєнною Паризькою угодою про репарації 1946 року і Компенсаційним фондом Кувейту, що сприятиме відновленню миротворчої функції міжнародного права.
Висновок:
Використання російських активів для фінансування відновлення України через Багатосторонню модель передачі активів є прагматичним та інноваційним рішенням для подолання величезних викликів, з якими стикається Україна. Такий підхід обходить обструкціоністську тактику Росії в міжнародних інституціях, що дозволяє більш ефективно та своєчасно спрямовувати ресурси. Завдяки створенню глобального фонду та посиленню підзвітності відповідальності за злочини ця пропозиція не лише сприяє відновленню України, але й створює важливий прецедент для стримування майбутньої агресії та посилення важливості міжнародного права.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV