Виїзд українських студентів за кордон. Чим керуватися?

Президент України Володимир Зеленський, спираючись на Конституцію України, досить часто розпочинає своє вечірнє звернення до українського народу сильною фразою: «Вільний народе вільної країни…». Так і є. Україна є демократичною країною, а її громадяни є вільними людьми, але керівництво ДПСУ вважає інакше.

Я, як адвокат, вирішила розібратися, чи мають право представники ДПСУ чи будь-які інші держслужбовці України порушувати Конституцію та закони України у воєнний час щодо законослухняних громадян України.

Сьогодні в мережі вкотре з’явився новий коментар речника Державної прикордонної служби про те, що відтепер виїзд студентів іноземних вишів за кордон більше неможливий. А співробітники ДПСУ, не вникаючи в законність таких заяв, буквально їх виконують.

Хочу допомогти громадянам України та співробітникам ДПСУ розібратися в законодавстві щодо виїзду студентів за кордон.

По-перше, важливо розуміти, що законом, який має найвищу силу в Україні, є Конституція України.

По-друге, зміни до Конституції України можуть бути внесені виключно Верховною Радою України в особливому порядку.

По-третє, якщо в країні виникає потреба обмежити будь-яке з прав, закріплених Конституцією, то таке обмеження повинно бути обґрунтованим і прийняте Верховною Радою у вигляді закону, а тому будь-які нові правила і порядки, що обмежують конституційне право громадянина України, які вводяться держслужбовцями, зокрема представниками ДПСУ, у вигляді листів, роз’яснень і прес-релізів, є незаконними.

І головне, що потрібно знати студентам — станом на сьогодні громадяни України, які законно вступили до закордонного вишу, в яких є всі підтверджувальні документи та яким надано відстрочку від мобілізації, мають повне законне право на перетин кордону з метою навчання. І це право досі не заборонене і не обмежене жодним законом.

Це ще раз доводить, що в нашій країні сильніший не закон, а «корочка» держслужбовця і зброя

І що ми маємо на сьогодні? На контрольно-пропускних пунктах працівники ДПСУ, не випускаючи студентів, грубо порушують Конституцію України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно зі статтею 23 якого студенти є особами, які не підлягають призову в особливий період.

А тепер давайте розглянемо часто вживані і популярні аргументи працівників ДПСУ щодо заборони виїзду:

• Нібито масові підробки документів. Підробка документів відповідно до Кримінального кодексу України є злочином. Факт злочину вважається доведеним виключно за наявності обвинувального вироку суду, а не прискіпливого огляду документів начальником зміни на КПП.

Риторичне питання: а якщо на кордоні виявлять декілька підробних свідоцтв про народження дитини чи посвідчень про інвалідність, то і цій категорії громадян заборонять виїзд в силу цього факту?

• «Ви хочете виїхати, щоб уникнути мобілізації». Нагадаю, що ще в березні ВР внесенням змін до Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» звільнила студентів від призову на особливий період. А єдиною нормою в законодавстві, за яку хоч якось може «зачепитися» ДПСУ, є п. 2.6. Правил перетинання кордону. Який є спірним, суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України, і навіть він не містить заборони на виїзд студентів.

• «Їдеш вчитися за кордон, а мови іноземної не знаєш… Як ВНЗ вам надіслав документи? Якщо автобусом, то це не можна, а можна лише поштою… Ви за кордоном відбитки пальців давали, коли отримували студентський квиток?» Всі ці аргументи не витримують жодної критики.

Повернімося до сьогоднішніх слів речника ДПСУ. «Українські чоловіки-студенти, які навчаються за кордоном, більше не можуть виїхати за кордон під час воєнного стану. Раніше, за рішенням вищого військового керівництва, студентам, які навчалися за кордоном до 24 лютого, дозволяли виїжджати за межі України для продовження навчання, — каже Демченко. — Прикордонники цю норму виконували, забезпечуючи пропуск. Проте останні місяці почалися масові підробки документів, які нібито підтверджують навчання чоловіків за кордоном».

Вкотре перечитую цю цитату і розумію, що речник ДПСУ або втратив вщент здатність елементарно логічно мислити, або щиро вірить, що українцями можна так само грубо маніпулювати, як це робить наш кровожерливий сусід зі своїм народом.

Про яке рішення військового керівництва, про яку норму він каже? Про лист Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного до Міноборони, який він направляв у березні і в якому просив дозволити виїзд студентам? Наскільки я пам’ятаю, направлення цього листа було спричинене якраз тим, що згідно з законодавством студенти вже мали право на виїзд, військкомати повинні були видавати відповідні довідки, а виїзд блокувався саме прикордонниками. Крім того, листування між Головнокомандуючим і міністерством не є нормативно-правовим актом. А тим паче не може обмежити право, закріплене Конституцією.

За словами речника ДПСУ, вище військове керівництво з 14 вересня скасувало можливість перетину українського кордону студентами-чоловіками. Яким нормативно-правовим актом скасувало? Знову внутрішнім листуванням?

Якщо пересічному громадянину, який щоденно не стикається з практикою Європейського Суду з прав людини та з захистом прав людини, може здатися, що основоположне конвенційне право людини можна перекреслити у воєнний час одним дзвінком чи листом, то правники чітко розуміють вагу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та можливі наслідки такого грубого порушення прав. Особливо, в час коли Україна в червні цього року такою страшною і драматичною ціною здобула право на майбутній вступ до ЄС.

9 листопада 1995 року Актом міжнародного визнання України як демократичної правової держави став вступ України до Ради Європи та ратифікація Верховною Радою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколів до неї (далі — Конвенція). З цього моменту Конвенція та Протоколи до неї стали частиною національного законодавства України, а тому є обов’язковими до виконання.

Принцип свободи є основоположним принципом права, ключовою ідеєю якого є можливість вибору поведінки особою, яка обмежується виключно законодавством. Основним правилом, що випливає з принципу свободи, є «Дозволено все, що не заборонено законом». В Україні цей принцип закріплений Конституцією України, про що свідчить ч. 1 ст. 19, відповідно до якої «правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством».

Стаття 2 перше речення Протоколу № 1 до Конвенції говорить: «Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту. (…)».

Довідник із застосування статті 2 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, прийнятий Європейським судом з прав людини (по суті офіційний коментар до Конвенції), тлумачить право на обмеження права на освіту таким чином:

«15. Обмеження права на освіту існують, хоча зі статті 2 Протоколу № 1 не випливає жодного явного обмеження. Проте такі обмеження не повинні порушувати суті права на освіту і позбавляти його ефективності. Ці обмеження повинні бути передбачені законом і мають переслідувати законну мету, незважаючи на те, що у сфері дії статті 2 Протоколу № 1 не існує вичерпного переліку „законних цілей“ (Leyla Şahin проти Туреччини, § 154).».

Відповідно до рішень ЄСПЛ, освіта, про яку йдеться, включає: початкову шкільну освіту («Sulak v. Turkey»), повну середню освіту («Кіпр v. Turkey» [ВП]), вищу освіту («Leyla Şahin v. Turkey»; «Mürsel Eren v. Turkey»), фахову освіту.

Конституція України, яка є законом прямої дії і має найвищу силу по відношенню до іншого законодавства України, в статті 53 закріплює право кожного на освіту.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Цю правову позицію опосередковано підтверджує і сама Прикордонна служба України, яка неодноразово протягом весни і літа на своєму офіційному сайті не лише заявляла про право виїзду студентів за кордон, а й давала докладне роз’яснення, які саме документи потрібно надати і що в них має бути зазначено. Ще раз нагадаю, що законодавство не змінювалося з квітня.

Незважаючи на законне конституційне право студентів на виїзд, фактично виїхати студентам, згідно із законом, майже нереально, тому що їм доводиться захищати свої права перед озброєними працівниками ДПСУ, які, на жаль, передусім спираються не на закон, а на вказівки, репліки, прес-релізи свого керівництва.

Це ще раз доводить, що в нашій країні сильніший не закон, а «корочка» держслужбовця і зброя.

Я не відстоюю в цій статті те, що потрібно випускати чи навпаки не випускати студентів під час війни з країни, я відстоюю принцип верховенства права. Саме безумовне дотримання принципу верховенства права робить нас правовою і демократичною державою.

А якщо потрібно заборонити виїзд студентів за кордон, то потрібно оформити цю заборону у вигляді змін до законодавства.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ