Розвінчуємо міфи щодо виплат для військових
Проблема з виплатами після поранення — одна з найпоширеніших, з якими стикаються військові
Майже половина звернень до спільноти юристів Pro bono Принципу стосується виплат. Проблема не лише у тому, що цей процес забюрократизований і часто незрозумілий для людей без юридичної освіти. Ми виявили, що нерідко військових дезінформують самі ж військові частини. Це відбувається у вигляді абсурдних міфів, які вони вигадують і в які військові та їхні рідні вірять, та як результат — не намагаються звернутися повторно чи оскаржити відмову. Отож, з якими маніпуляціями та вигадками військові стикаються та на що насправді мають право.
Додаткова винагорода (бойові)
Виплату до 100 000 грн отримують ті, хто виконує бойові завдання, а також військові з пораненням, які лікуються на стаціонарі, зокрема, за кордоном, перебувають на стаціонарній реабілітації або ж у відпустці для лікування за висновком ВЛК.
Додаткова винагорода під час лікування після поранення — є першою у рейтингу, з чим маніпулюють. Далі — про найчастіші міфи та як насправді прописано в законі:
Міф: «Бойові виплачують лише на підставі висновку ВЛК».
Нерідко військових дезінформують самі ж військові частини
Правда: Її виплачують на підставі довідки про обставини травми, де зазначено, що поранення отримане «у зв’язку із Захистом Батьківщини». Висновок ВЛК потрібен лише, якщо такої довідки немає або йдеться про виплату додаткової винагороди під час відпустки для лікування після тяжкого поранення або після лікування понад 4 місяці.
Міф: «Бойові не виплачують, якщо військовий виведений поза штат (в розпорядження)».
Правда: Час перебування військового на лікуванні виключається із загального періоду перебування у розпорядженні відповідних командирів (начальників). Якщо поранений перебуває на лікуванні, і його в цей час вивели поза штат (в тому числі, більше 2-х місяців), він має право на додаткову винагороду і грошове забезпечення.
Міф: «Бойові під час стаціонарного лікування можливі лише у випадку тяжкого поранення».
Правда: Тяжкість поранення не впливає на отримання 100 000 грн під час стаціонарного лікування. Класифікація поранення як тяжкого — це умова для отримання винагороди лише під час відпустки для лікування.
Міф: «Бойові не виплачують, якщо була перерва у лікуванні».
Правда: Навіть якщо між лікуваннями після поранення була відпустка за станом здоровʼя, щорічна відпустка чи військовий повернувся на службу — додаткову винагороду мають нараховувати одразу після продовження лікування повторно. Щодо цього МОУ підготувало окреме роз’яснення.
Міф: «Бойові виплачують лише в перші 4 місяці стаціонарного лікування».
Правда: Додаткову винагороду виплачують протягом всього стаціонарного лікування (не довше 12 місяців). Але після 4 місяців безперервного лікування потрібно отримати висновок ВЛК про продовження лікування, поінформувати про це свого безпосереднього командира та передати висновок до в/ч.
Щоб уникнути маніпуляцій з виплатами під час лікування, потрібно написати рапорт про перерахунок та виплату грошового забезпечення і додаткової винагороди, а також додати до нього довідку про обставини травми й виписки з медзакладів. Якщо військовий не памʼятає, які виплати та коли він отримав, потрібна довідка про нараховане і виплачене ГЗ. Її можна отримати у військовій частині через рапорт.
Одноразова грошова допомога (ОГД)
ОГД надають військовим та ветеранам, яким встановили групу інвалідності або відсоток втрати працездатності внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання. Розмір виплати залежить від причини поранення/захворювання, групи інвалідності або відсотку втрати працездатності.
Міф: «Отримати ОГД можна вже після звільнення і краще цим займатись саме тоді».
Правда: Якщо військовому на службі встановили інвалідність чи відсоток втрати працездатності, ніщо не заважає подавати документи на ОГД в період служби.
Грошове забезпечення (зарплата)
Із зарплатами проблеми виникають рідше, адже їх розраховують незалежно від того, чи проходиш службу, чи поранений та перебуваєш на лікуванні. Але є неправомірні випадки, коли військового виводять поза штат і він отримує менше, ніж належить.
Міф: «Поза штатом зарплата складає 600−800 грн»
Правда: Упродовж перших двох місяців виплата відбувається у розмірі місячної зарплати, яку військові отримували за займаними посадами до зарахування у розпорядження (мінімум 20 130 грн/міс.). Після двох місяців зарплата вже буде у розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років (близько 600−800 грн/міс.).
Спеціальні правила виплати грошового забезпечення встановлені для тих, хто вже не на стаціонарному лікуванні, але у зв’язку з пораненням (пов’язаним із захистом Батьківщини) визнані ВЛК обмежено придатними або непридатними з переоглядом. Впродовж перших двох місяців виплата має бути у розмірі місячної зарплати (мінімум 20 130 грн), а після двох місяців — у розмірі окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років (близько 600−800 грн/міс.), а також додаткової винагороди (20 100 грн).
Проблеми з виплатою зарплати можуть початися на четвертому місяці лікування. Це пов’язано з тим, що в цей час військовий повинен пройти ВЛК і передати висновок про потребу в подальшому лікуванні до військової частини та повідомити про це свого командира. Але нерідко військові забувають це зробити або ж військові частини гублять висновки ВЛК.