Зброя, санкції та руський корабль. Історії з курилки Конгресу США
Які настрої панують у представників влади США щодо України
8 років ми вперто даємо відсіч ворогу. При чому вже понад 2 місяці — із особливою люттю. За всіх наших щодня робимо їм багато смерті.
Можливо, для вас це стане відкриттям, але весь цей час робота парламенту не припинялася також: законодавча боротьба з колаборантами, заборона російських партій, більш жорсткі регулювання щодо мародерства та воєнний стан — це лиш частина того, що першим спадає на думку з величезного числа всього, що вже вдалося опрацювати з 24 лютого.
Так само важливо і для нас, депутатів, що суттєво пожвавилися дипломатичні місії української сторони буквально по всьому цивілізованому світу. Ще на минулих вихідних мав за честь зустрічатися з американськими конгресменами у складі делегації від Верховної Ради по програмі Конгресу Open World.
Хотів би з вами поділитися тим, які настрої панують у представників влади США щодо України. Так би мовити, з перших уст.
Скоріше, особистий інсайт: люди, починаючи з Польщі, не бояться появи літаків у небі. Як мінімум тому, що вони не російські. Навіть став забувати, що до 24 лютого ми теж існували практично в такій же парадигмі та навіть показували своїм дітям літаючі об'єкти у спробі ідентифікувати саме конкретний пасажирський літак. А не шукали першого ліпшого укриття, як це робимо нині.
Ми вперше маємо не двопартійну, а всенародну підтримку. Ви лиш вдумайтеся в саму суть! Американські владу та суспільство об'єднав не їхній президент або якесь американське всенародне явище, а Україна. З-поміж усього горя, що ми зараз бачимо на власній землі, саме ми й спричиняємо багато хорошого по всьому світу. США — тотально та повсюдно за нас. Демократи та республіканці майже одностайно єдині щодо ухвалення рішень. Вау!
США — тотально та повсюдно за нас
Фантастична Оксана Маркарова, сильні наші дипломати та неймовірна українська діаспора. Відчувається, що українці за кордоном стали єдиним ядром, яке підбурює мільйони представників інших національностей довкола підтримувати наше прагнення до свободи, аби була картинка того, що з нами дійсно весь світ. Адже це направду так.
Щодо професійних цілей нашого парламентського візиту до США. Ми воліли домогтися отримання зброї, накладення санкцій, які б відчула кожна комаха в стані ворога та допомоги у відбудові та розбудові України в післяпереможний час. Як на мене, за 5 днів перебування у США, відпрацювали ми дуже сильно.
Зброя. Американці добре обізнані щодо нашої проблеми: оборонятися нам є чим, а от з наступальною зброєю не все так добре. Республіканець Адам Кінзінгер пообіцяв, що візьме це питання на особистий контроль. Хоча, можливо, і без особистої залученості Кізінгера все буде на нашу користь. Довіряю словам генерала Остіна, що мета всього світу — перемога України, а США готові цьому сприяти.
Санкції. Схоже, що передача заморожених активів рашистів Україні — питання часу. Хоча і не надто тривалого, про що стало зрозуміло після виступу Джо Байдена. Представник конгресу від демократів Том Малиновський уже зареєстрував відповідний закон та навіть хотів назвати його першими трьома словами с легендарної фрази Романа Грибова з острова Зміїний. Втім, проти були юристи. Усюди ця бюрократія.
Відбудова. Маю окремий інсайд по цій темі. Практично весь обідній час перед голосуванням ми провели у курилці Республіканської партії США. Офіційно вона називається Cloakroom. Але фракційною кімнатою її назвати важко, це скоріше невеликий клуб, де фракції реально ухвалюють рішення щодо того, як голосувати. Чужим там не місце, тому нам сказали, що до нас у цьому обителі американських таємниць не було ще нікого. Місце справді тільки для своїх. Там ми опинилися на запрошення республіканця Стіва Вомака. Скориставшись нагодою, стали відразу розповідати американським колегам про всі звірства ворога в Бучі, Ірпені, Маріуполі тощо. Переповідали історії очевидців та показували фото людей, яким довіряємо особисто. Думаю, 10−20 людей вдалося переконати у необхідності знищення росіян тут і вже. Для чого нам і потрібна американська зброя. Десятеро конгресменів все ж не підтримали ленд-ліз. Не дивно, що з нами вони навіть посоромилися говорити потім.
Є й певні вимоги від американських колег, аби нас неухильно підтримував світ. Серед них — нульова толерантність до корупції та продовження прийняття та втілення демократичних реформ, хай би й у воєнний час; політична єдність всередині: варто забути про партійну приналежність і бути єдиним цілим — Партією Перемоги України; постійне інформаційна присутність: ніяких відмов у коментарях іноземним ЗМІ.
Загалом, ми точно на правильному шляху. І у США це бачать, тому готові нам всебічно допомагати. Адже не секрет, що питання розвитку молодої демократії прямо під носом у головного розсадника зла — вкрай пріоритетне для апологета демократичних цінностей. Ми щиро подякували конгресменам за ту підтримку, яку Україна вже відчуває та наголосили, що під час війни забагато допомоги не буває.
До перемоги.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ