Читайте NV у Google
Наскільки складною є сьогодні економічна ситуація, та чого нам чекати далі
Ще якісь кілька місяців тому нам здавалося, що нічого гіршого за пандемію й бути не може, але з таким навіженим сусідом як у нас, може бути все що завгодно. Та й справа не в сусідстві, а в здатності однієї ложки дьогтю зіпсувати цілу діжку меду. Маю на увазі економічного меду, яким для всього світу став процес швидкого відновлення економіки після двох надзвичайно складних років обмежень, карантинів, нових форматів роботи та зруйнованих виробничих ланцюгів, що призвело до суттєвих економічних проблем, і в першу чергу — рекордної інфляції, якої світ не бачив з 70-х років минулого сторіччя. Але народна мудрість не помиляється: одна жалюгідна ложка здатна наробити багато біди. Чому жалюгідна? Тому що російська економіка становить лише 3% від глобальної, але, на превеликий жаль, змогла підкорити та поставити в залежність від своїх вуглеводнів велику кількість країн ЕС, сукупний внесок яких в світовий ВВП складає близько 15%.
Про те, як Європа потрапила в енергетичну залежність від московського режиму, написано та сказано багато — факт залишається фактом, і відмовитися від російського газу найпотужніші економіки європейського континенту поки не спроможні. З одного боку, це погано, бо величезні гроші від експорту вуглеводнів тримають економіку Росії на плаву, з іншого, це допомагає й нашій економіці, яка продовжує отримувати непогані доходи від «труби» в той час, коли інші джерела надходжень до державного бюджету зникли зовсім, або стали жалюгідними порівняно з мирними часами. Але є шанс, що енергетичне ембарго з боку ЄС, про яке так давно мріють запеклі «русофоби» та інші люди доброї волі з усього світу, може бути реалізоване de facto, після того, як Путін почав вимагати оплачувати російський газ в рублях.
Не тільки війна та газ створюють загрозу економічному процвітанню людства
Напевно ви чули, що наприкінці березня Путін видав указ, про те, що «недружні» до Росії покупці його газу мають відкрити два рахунки, один в іноземній валюті і один в рублях, в російському Газпромбанку, який конвертуватиме платежі в іноземній валюті в рублі, а вже потім перераховувати їх у державний Газпром. Все чудово, але як повідомляє Bloomberg, посилаючись на власні джерела, попередній аналіз юристів Європейської комісії доводить, що платежі, зроблені за такою схемою, порушують санкції ЄС проти Росії, і з такою оцінкою комісії погодилися майже всі держави-члени ЄС. Деякі країни вжили вже й практичних заходів — минулого тижня Нідерланди заборонили своїм компаніям погоджуватися на нові умови оплати за газ, яких вимагає Росія. Не виключено, що слідом за Нідерландами заборону введуть й інші країни. Наприклад, міністр економіки Німеччини вважає, що Німеччина «не може собі дозволити будь-який обхід санкцій через задні двері». Подивимося, чиї нерви не витримають першими — Путіна, якому без доходів за експорт вуглеводнів просто нічим буде вести війну та підгодовувати лояльних ординців, чи європейців, в першу чергу німців, для яких відмова від російського газу може закінчитися економічним падінням на 2% за рік.
Але, на жаль, не тільки війна та газ створюють загрозу економічному процвітанню людства. Той же коронавірус, про який ми зараз в Україні навіть і не згадуємо, бо є страшніша біда, нікуди не зник в глобальному масштабі та продовжує завдавати суттєвої шкоди багатьом іншим країнам і в першу чергу Китаю, який вперто проводить політику нульової толерантності до ковіду і безжалісно тримає на жорсткому карантині найбільші ділові центри країни — Шанхай, Гуанчжоу, Шеньчжен та багато інших, де проживають десятки мільйонів людей. Як наслідок, виробництво багатьох товарів, включно з теслами та айфонами, скорочується, кораблі в портах не розвантажуються, економіка гальмує і не дивно, що прогноз зростання ВВП Китаю у 2022 році було недавно знижено з 5.5% до 5.0%. Більше того, не виключено, що це не остання ревізія прогнозу в цьому році.
Війна, пандемія, санкції, обмеження, проблеми з логістикою, все це призвело до стрімкого зростання цін на продукти харчування та паливо і поставило економіки багатьох країн-імпортерів в Африці, на Близькому Сході, Азії та Європі в надзвичайно скрутне становище. Мало того, що сировина та їжа значно подорожчали, так їх ще й інколи непросто купити. Але й для експортерів не все так однозначно, бо інколи вигоди від здорожчання нафти, природного газу і металів недостатньо, щоб компенсувати загальне глобальне уповільнення економіки, викликане війною.
Про те, наскільки складною є сьогодні економічна ситуація, та чого нам чекати далі, ми дізнаємося вже сьогодні, коли будуть оголошені оновлені прогнози МВФ щодо економічного зростання у світі, найбільших регіонах та окремих країнах. Новий звіт щодо економічних перспектив світової економіки буде оприлюднено в ході весняних зустрічей Фонду, які розпочалися вчора у Вашингтоні. В цілому, очікується, що через війну прогноз економічного зростання буде зменшений для 143 зі 190 країн, які є членами МВФ. А це майже 86% глобальної економіки. Ось вам і ложка дьогтю… «Ми стикаємося з кризою посеред кризи, — заявила Голова МВФ Кристаліна Георгієва під час одного з виступів, — вторгнення Росії в Україну, руйнівне для української економіки, посилає шокові хвилі по всьому світу». Ось вам і ложка дьогтю, секрети змішування якого з медом передаються у Московії від батька до сина віками.
Які фактори є зараз найбільш загрозливими для глобальної економіки? Насамперед, війна, пандемія, проблеми виробничих ланцюжків, а як наслідок — інфляція, що продовжує зростати і має всі шанси протриматися набагато довше, ніж попередньо очікувалося. За оцінками МВФ, 60% країн, що розвиваються, знаходяться в складній фінансовій ситуації і багатьом з них не вдасться уникнути реструктуризації зовнішнього боргу. А все разом це додає ще більше невизначеності до поточної ситуації, яка на думку керівника МВФ, є «найбільш універсально складним політичним середовищем нашої епохи».
Ну а в довгостроковій перспективі, на думку МВФ, існуючі проблеми та ризики можуть обернутися для світу ще й ризиком фрагментації в геополітичні блоки з абсолютно різними торговими, технологічними, культурними стандартами, платіжними системами і резервними валютами. «Фрагментація глобального управління є, мабуть, найсерйознішим викликом, — сказала Георгієва. — Вона зменшує нашу здатність подолати кризи, з якими ми стикаємося зараз. І це може залишити нас повністю нездатними протистояти іншим глобальним викликам, таким як екзистенційна загроза зміни клімату».
Світ бентежний і продовжує випробовувати людство на міцність. Залишається сподіватися, що людям стане розуму та рішучості не дозволити смердючій ложці дьогтю зіпсувати весь мед у світі. Краще використати дьоготь за призначенням, як колись давно — обмазати ним злочинця, виваляти в пір'ї, а потім на шибеницю…
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ