Ще один небезпечний аспект війни. Чого досі не зрозуміли європейці
Читайте NV у Google
Європа не може дозволити війні в Україні затягнутися
Чим довше вона триватиме, тим більше буде жертв і руйнувань. Вже цілі села, містечка та міста розбиті вщент. Мільйони українців полишили свої домівки або взагалі виїхали з країни. Великі території східних регіонів України перетворені на мінні поля.
Оскільки інституції ЄС повертаються до роботи після літніх канікул, його лідери та європейські уряди не можуть дозволити собі прийняти війну в Україні як нову нормальність. Захід, зокрема й НАТО, також не може вважати, що настав час для переговорів між Києвом і Москвою, навіть незважаючи на певну втому від війни.
Переговори можуть початися, лише якщо президент України Володимир Зеленський матиме достатньо сильну позицію, щоб висувати свої умови. Ці умови стосуються не лише відновлення територіальної цілісності України, але й забезпечення того, щоб Росія не нападала на Київ і не погрожувала йому знову. Припинення війни означає припинення імперських амбіцій Росії в цій частині Європи.
Без цих цілей європейський континент буде нестабільним, розділеним і слабким. Він не зможе діяти стратегічно. І він не зможе впоратися з величезними викликами, що посилилися двома вторгненнями Росії в Україну в 2014 і 2022 роках.
Один із цих викликів — як впоратися з дефіцитом безпеки в Європі. Із ним було досить погано під час війни в колишній Югославії, що викликала слабку та розділену реакцію Європи. Європейці просто не мали військового потенціалу, щоб покласти край війні. І незважаючи на нескінченні скарги США щодо небажання Європи витрачати більше на оборону та інтегрувати свої військові структури, відтоді мало чого вдалося досягти.
Якщо НАТО і ЄС віддані Україні, то вони повинні відповідати своїм словам діями
Більше того, колишній президент США Дональд Трамп не втомлювався критикувати європейців за те, що вони сприймають гарантії безпеки Америки як належне та недостатньо витрачають на власну оборону. (Насправді очільники Пентагону, незалежно від того, чи вони працюють під керівництвом президентів-республіканців чи демократів, також не мовчали про поганий стан європейської оборони)
Каденція Трампа мала б дати європейцям ідеальну можливість почати серйозно ставитися до своєї безпеки. Та вони не квапилися. Крім того, війна Росії проти України ще раз показує, що багато європейських країн досі не розуміють, що їхня власна безпека під загрозою.
Це інший аспект війни. Це зробило європейців все більш залежними від США щодо підтримки України. І це досі не прищепило європейцям стратегічну культуру, яка базується на безпеці та жорсткій силі. Без потужної інтегрованої інфраструктури безпеки Європа залишатиметься вразливою, незалежно від того, кого оберуть наступним президентом Сполучених Штатів у 2024 році.
Важко зрозуміти, яка країна ЄС візьме на себе лідерство у просуванні цієї стратегічної культури. Звісно, не Німеччина, враховуючи те, як коаліція канцлера Олафа Шольца розмиває Zeitenwende (історичний поворотний момент), що був спрямований на те, аби зробити Берлін серйозним гравцем у сфері оборони та безпеки шляхом збільшення витрат і модернізації збройних сил.
Також важко зрозуміти, чому ЄС — за винятком Польщі, країн Балтії, Чехії та Румунії — не бачить, чому перемога України зробить Європу більш стабільною та безпечною.
Інший виклик, з яким стикаються європейці, включно з НАТО, — це потреба в переконаннях.
Лідерам і міністрам оборони недостатньо говорити до нудоти, що вони підтримуватимуть Україну «стільки, скільки буде потрібно», або що Україна має перемогти. Як це станеться, якщо країна не забезпечена необхідною військовою технікою? І якщо в деяких європейських столицях і у Вашингтоні лунають слова про те, що український наступ недостатньо швидкий і недостатньо ефективний, то причина в тому, що Україні бракує військової підтримки для досягнення всього цього.
Тут грає роль переконання.
Якщо НАТО і ЄС віддані Україні, то вони повинні відповідати своїм словам діями. Під час Вільнюського саміту в липні НАТО відкинули можливість діяти сміливо та переконано. Україні тоді ж і там же треба було запропонувати членство. Гарантії безпеки, які були запропоновані натомість, не були відпрацьовані.
Сполучені Штати та Німеччина виступили проти вступу України в НАТО на тій підставі, що це призведе до подальшої ескалації з боку Росії або навіть до світової війни. По суті, вторгнення Росії в Україну вже має глобальні наслідки для енергетики, постачання продовольства та глобальних альянсів, включаючи підтримку Китаєм Росії. Словом, війна в Україні не обмежується Україною.
Це інший, більший виклик. Війна є випробуванням для Європи зокрема і Заходу загалом. Йдеться про безпеку, переконання та намагання підтримувати цінності, засновані на прагненні до демократії. Зрештою, це те, за що борються українці.
Підготовлений нашвидкуруч компроміс завдасть шкоди Заходу та потакатиме й навіть заохочуватиме Росію та її прихильників.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі на Carnegie Europe. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV