Дві основні складнощі ЗСУ. Чому Україні потрібно все озброєння, що є у Заходу

Ви нам потрібні. Я приїхав до української столиці, брав участь у конференції, організованій аналітичним центром GLOBSEC, українським Міністерством закордонних справ та офісом НАТО, присвяченій очікуванням України від майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі, що відбудеться 11−12 липня. Там були представники Альянсу, учасники з Литви, Сполучених Штатів, Великої Британії та інших країн, цивільні, військовослужбовці та політики. Я виступав у панелі про вплив подій на полі бою. Зокрема, говорив про те, що стаття пʼята Договору — про те, що напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх, — має два аспекти. Досі всі говорили про те, як решта країн НАТО можуть допомогти Україні. Проте в майбутньому буде так само важливо, щоб Україна допомогла всім нам, оскільки до кінця цього десятиліття Росія залишатиметься загрозою. Для мене було важливим нагадати, що українці мають знання, навички та досвід, непорівнювані з тими, що маємо ми — в усякому разі, у Великій Британії. Тож Україна потрібна нам так само, як ми потрібні їй.

Я не можу говорити про Бельгію, Нідерланди, Францію, Німеччину — усі вони матимуть власні потреби. Але стосовно Великої Британії: ми маємо винищувачі, але не маємо нічого схожого на вашу систему протиповітряної оборони. З часом вона нам знадобиться, і ніхто не допоможе нам краще, ніж українці. Ми переважно знайомі з тим, як усе влаштовано, але застосування на практиці — це інша річ. Коли ж війна в Україні закінчиться, може виникнути інша загроза. Тож немає сумнівів: ви нам потрібні.

І ще одна річ: скоро американці можуть кинути виклик Китаю. Вони теж не воювали з серйозним ворогом, тому їм також знадобиться ваш досвід. Це буде інший тип битв. Втім, коли йдеться про розробку певних способів захисту та практичне їх застосування, американці не робили цього з 1945 року.

Я маю досить позитивні очікування від саміту НАТО у Вільнюсі. Є хороші натяки від великих країн — Франції, Німеччини, Великої Британії, США.