Шанс для України. Що залежить від другого візиту Зеленського до США

Дипломатія Зеленського не припиняє дивувати. І це не комплімент. Публічне зізнання Банкової про те, що формат участі президента України в цьогорічній сесії Генеральної асамблеї ООН «продовжує визначатися», виглядає або спробою самоусунутися, або нездатністю наповнити належним змістом візит. Не використати найвищу трибуну, з якої видно весь світ, і не бути там особисто, а не через посередництво відеозв'язку, не вкладається у логіку української дипломатії років протистояння російській агресії і зміцнення міжнародної суб'єктності Києва.

Чому треба їхати?

— Київ зробив спробу підвищити ставки і заявити про себе на весь світ запуском міжнародної Кримської платформи. Наступний крок — підсилити цей сигнал на рівні ООН і представити з глобальної трибуни наробки з деокупації Криму. Майданчик Генасамблеї потенційно може і має стати своєрідним «бустером» деокупації Криму. В іншому разі Київ ризикує опинитися локалізованим на регіональному рівні, тоді як реальне розв’язання кримського питання полягає в його інтернаціоналізації. Саме цього і боїться Кремль.