Новий прем'єр, нові питання. Що зміниться в Японії
4 жовтня Фуміо Кісіда став сотим прем'єр-міністром Японії, змінивши Йосіхіде Сугу, який обіймав цю посаду лише рік
Кісіда домігся цього поста, вигравши у трьох інших претендентів на керівництво Ліберально-демократичною партією (ЛДП). А 31 жовтня його і ЛДП чекають національні вибори в Палату представників — нижню (але більш потужну) палату японського парламенту.
Як очікується, ЛДП, разом зі своїм коаліційним партнером — партією Комейто, здобуде переконливу перемогу. Як показує останнє опитування телерадіокомпанії NHK, підтримка ЛДП сягає 38,8% (а партії Комейто — 3,9%). У найбільшої опозиційної партії — Конституційно-демократичної — підтримка, згідно з опитуваннями, становить лише 6,6%; за нею йде Комуністична партія з 2,8%.
Якщо ЛДП дійсно здобуде перемогу, тоді Кісіда може розраховувати щонайменше на трирічний термін як голова ЛДП і, можливо, на чотирирічний — як прем'єр-міністр, до наступних парламентських виборів. Цього часу цілком достатньо, щоб запропонувати й реалізувати власну політичну програму, і тому виникає питання: а який шлях він обере?
Під час кампанії з виборів глави ЛДП Кісіда обіцяв зміну економічної політики: відмова від «неолібералізму» на користь «нового капіталізму». Він сподівається запустити доброчинне коло взаємного впливу заходів з перерозподілу доходів і підвищення економічного зростання, стверджуючи, що саме неолібералізм призвів до неабиякого розриву між заможними і бідними в Японії.
Кісіда хоче, щоб фірми розподіляли свої прибутки ширше — серед працівників, клієнтів і підрядників (а не тільки акціонерів), що передбачає перехід від «капіталізму акціонерів» до «капіталізму стейкхолдерів». Його кінцева мета — повернути середньому класу домінуюче становище, і тому він пропонує запровадити податкові пільги для компаній, що підвищують зарплати і премії працівникам.
Програма Кісіди нагадує ідеї з відкритого листа «Почуття призначення», якого голова компанії BlackRock Ларрі Фінк написав своїм колегам, керівникам найбільших компаній, у 2018 році. У цьому листі Фінк стверджував, що «компанії повинні приносити користь всім стейкхолдерам, зокрема акціонерам, працівникам, клієнтам і жителям тих районів, де вони працюють».
У стратегії економічного зростання Кісіди підозріло відсутнє слово «реформи»
Однак виникає чимало питань. Чи передбачає обрана Кісідою концепція нового капіталізму підтримку принципів ESG (екологічне, соціальне та корпоративне управління)? Або він лишень ностальгує за колишніми днями японського капіталізму, коли від працівників очікувалося, що вони працюватимуть в одній компанії все життя (стаж впливав на кар'єрне зростання), і коли від фірм очікувалося, що не звільнятимуть працівників під час сильного економічного спаду або заради реструктуризації? Лише коли Кісіда надасть розлого подробиці своєї економічної програми, ми дізнаємося, який саме шлях вибрав новий прем'єр-міністр.
Щодо пандемії COVID-19, яка продовжує лютувати в Японії, то Кісіда закликає збільшити зарплати і премії медсестрам, доглядальницям і вихователям дитячих садків. На відміну від багатьох інших країн, в Японії ця мета може бути досягнута переважно державними діями, тому що охорона здоров’я, а також догляд за людьми літнього віку та дітьми тут жорстко зарегульовані. Додаткова підтримка цих працівників, безсумнівно, стане популярним заходом. Японська система охорони здоров’я сумно відома своєю негнучкістю і задушливим регулюванням: працівників часто-густо змушують працювати понаднормово без додаткової оплати.
Хоча під час передвиборчої кампанії акцент Кісіди на заходи щодо перерозподілу доходів привертав найбільшу увагу, у нього є і стратегія економічного зростання. Він хоче більше інвестувати в науку і технології, будувати цифрову інфраструктуру в менш розвинених сільських районах, підвищувати стійкість виробничих ланцюжків, зміцнювати систему соціального захисту. Один із запропонованих ним конкретних заходів — створення «Університетського фонду» в розмірі 10 трлн єн (майже $90 млрд) для підтримки досліджень в провідних інститутах країни.
У стратегії економічного зростання Кісіди підозріло відсутнє слово «реформи». Напевно, він асоціює цей термін з неолібералізмом, тому що його можна використовувати евфемістично для опису болісного закриття фірм і масових звільнень з метою скорочення витрат.
Однак такі асоціації помилкові. Японія відчайдушно потребує уряду, здатного проводити реформи для стимулювання цифрових перетворень у багатьох галузях. Важко уявити, як без цих заходів Кісіда зможе забезпечити зростання продуктивності і, відповідно, зростання реальних зарплат пересічних працівників. Крім того, наслідки закриття фірм або звільнень в непродуктивних галузях можна пом’якшити за допомогою програм професійної перепідготовки і заходів соціального захисту на перехідний період. Подібні реформи повністю узгоджуються з концепцією капіталізму стейкхолдерів.
Напередодні майбутніх цього місяця національних виборів розгорнулися важливі дебати з приводу розміру грошових виплат молодим і низькооплачуваним працівникам. Партія Комейто пропонує виплатити одноразову дитячу допомогу в розмірі 100 тисяч єн на кожну людину молодше 19 років. Інші опозиційні партії теж виступають за грошові виплати домогосподарствам і за зниження ставки податку на споживання.
Ще один голос у цих дебатах — Санае Такаіті, що суперничала з Кісідою на виборах глави ЛДП, а потім була призначена на одну з ключових політичних позицій в цій партії. Під час передвиборчої кампанії вона фактично цитувала «сучасну монетарну теорію», припустивши, що не існує жодних обмежень для розмірів емісії державного боргу, поки цей борг номінований в національній валюті країни. Все це означає, що всередині самої ЛДП може бути потужний тиск з вимогою відкрити «бюджетні крани».
Під час внутрішньопартійних виборів Кісіда виступав за упровадження прогресивних податкових ставок для процентних і дивідендних доходів, а також доходів з капіталу, але потім — під час кампанії напередодні загальних виборів — він уже уникав цієї ідеї. Схоже, зараз у країні посилюється прагнення збільшити бюджетний дефіцит для здійснення радикально широких грошових виплат. Якщо Кісіда підтримає ці прагнення, в короткостроковій перспективі такий крок може зробити його популярним, однак надалі він створить безліч макроекономічних ризиків для Японії.
НВ має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено.
Copyright: Project Syndicate, 2021
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ